Можейко Олексій Михайлович
| Можейко Олексій Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 22 лютого 1902 Мінськ (Білорусь) |
| Помер | 24 квітня 1986 (84 роки) Харків |
| Alma mater | Харківський сільськогосподарський інститут |
| Заклад | Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
Можейко Олексій Михайлович (нар. 22 лютого 1902 — пом. 24 квітня 1986) — вчений-ґрунтознавець, агроном, засновник української школи ґрунтознавства[1], дослідник землеробства, доктор сільськогосподарських наук, професор Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва.
Олексій Михайлович народився 22 лютого 1902 року в м. Мінську (Білорусь).[2]
У 1921 році закінчив реальне училище, вступив до Білоруського сільськогосподарського інституту, згодом перевівся у Харківський сільськогосподарський інститут ім. В. В. Докучаєва.
У 1927 році успішно закінчив Харківський сільськогосподарський інститут, працював агрономом Дубов'язівського цукрового заводу (Сумська область), а згодом лаборантом кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту.
З 1927 по 1931 роки навчався в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту ґрунтознавства.
У 1931 році асистент кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту.
У 1934 році Олексій Михайлович досліджує солонцевих комплексів Середньої Наддніпрянщини в Полтавській області.
У 1937 році працював доцентом кафедри ґрунтознавства Харківського сільськогосподарського інституту.
У 1940 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Хлорування як метод боротьби скорковими карбонатними солонцями Середнього Придніпров'я».
З 1941 по 1953 роки очолював деканат агрономічного факультету, член вченої ради інституту та методичних рад інституту і факультетів, член Всесоюзного товариства ґрунтознавців, Менеделїївського хімічного товариства, депутат районної ради.
З 1953 по 1974 роки завідувач кафедри, а згодом професор кафедри загального та зрошуваного землеробства Харківського сільськогосподарського інституту.
З 1956 по 1960 роки керував лабораторією хімічної меліорації ґрунтів України при Українському НДІ ґрунтознавства (нині Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського УААН»).
У 1964 році захистив докторську дисертацію на тему «Солонцеві ґрунти південної частини Середнього Придніпров'я і їх культурне освоєння».
У 1966 році Олексію Михайловичу надано звання професора.
24 квітня 1986 року пішов з життя. Похований на 1-му міському кладовищі на вул. Пушкінській (м. Харків).
Тематика наукових досліджень: генеза малородючих солонцюватих ґрунтів в Україні і розробка заходів підвищення їхньої родючості.
Перші досліди закладено у 1928 році на Чоргарському півострові Херсонської області. У 1936 році закладено стаціонарний дослід у Кременчуцькому районі Полтавської області метою якого було вивчення комплексу солоцюватих ґрунтів Середньої Наддніпрянщини.
Основні праці:
- Рекомендації з гіпсування ґрунтів у зрошуваних зонах Української РСР. Київ, 1958.
- Оформировании солонцового горизонта почв Среднего Приднепровья и о некоторых приемах их культурного освоения. Харьков, 1960.
- Режим орошения полевых культур: учебное пособие. Харьков, 1979.
- Нитратный режим черноземов при орошении животноводческими стоками и некоторые приемы егорегулирования. Сборник научных трудов Харьковского сельскохозяйственного института. 1983. Т. 283.
- Почвоохранные аспекты утилизации отходов сельскохозяйственного производства и коммунального хозяйства. Философия и социальные вопросы философии. Харьков, 1985.
- орден Трудового Червоного Прапора;
- 2 ордени «Знаки пошани»;
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»;
- почесний знак «За відмінні успіхи в галузі вищої освіти СРСР»;
- медалі ВДНГ;
- грамоти.
- ↑ Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого. nlu.org.ua. Процитовано 17 грудня 2024.
- ↑ Заяць, О. М. (2019). Можейко Олексій Михайлович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 17 грудня 2024.
- Заяць О. М. Можейко Олексій Михайлович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. Режим доступу: https: esu.com.ua/article-68303
- Заяц О. М., Зуза В. С. О. М. Можейко: наукова, педагогічна і громадська діяльність. Вісник ХНАУ, 2016. № 1. С. 157—162.
- Свиридов А. М. Внесок професорів Можейка О. М., Милого В. В., Назаренка І. І. в розвиток аграрної науки України. Наукові засади підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції присвяченої ювілейним річницям професорів О. М. Можейка, В. В. Милого, Ю. В. Будьоного, І. І. Назаренка, 29-30 листопада 2022 р. Харків: ДБТУ, 2022. С. 15-17.
- 115 років від дня народження Можейка Олексія Михайловича (1902—1986). Календар знаменних і пам'ятних дат в історії сільськогосподарської дослідної справи України на 2017 рік. НААН, ННСГБ.; уклад.: В. А. Вергунов, І. С. Бородай, Н. П. Коваленко, С. Д. Коваленко, Н. Б. Щебетюк. Київ, 2016. С. 17-19.