Мойра Браун
Мойра Браун | |
---|---|
англ. Moira Brown | |
Народилася | Монреаль, Квебек |
Країна | Канада |
Діяльність | морський біолог |
Alma mater | Університет Макгілла Університет Гуелфа |
Галузь | відновлювані ресурси |
Науковий ступінь | доктор наук |
Нагороди | «Gulf of Maine Visionary Award» (2002) «Canadian Environment Awards» (2003) «International Fund for Animal Welfare Lifetime Achievement Awards» (2006) |
Мойра Браун у Вікісховищі |
Мойра Браун (англ. Moira Brown) — канадська біологиня, дослідниця китів у Північній Атлантиці.
Браун є керівницею ініціативи зоозахисників у переконанні канадського уряду, судноплавства та науковців щодо необхідності захисту китів і боротьби з ударними кораблями китобоїв у затоці Фунді. Мойра вже понад 30 років займається дослідженнями китів[1].
Мойра Браун народилася в Монреалі, Квебек. Здобула вищу освіту в Університеті Макгілла.
Браун викладала фізичне виховання протягом чотирьох років у школах в районі Західного острова Монреаля, Квебек. Потім вона вступила до Університету Макгілла в Монреалі для вивчення відновлюваних ресурсів і закінчила навчання в ступені бакалавра.
Вона працювала науковим співробітником в Міністерстві рибальства та океанів Канади[en] в рамках проекту про історію китобійного промислу. У 1985 році Мойра почала працювати добровольцем в акваріумі Нової Англії[en], вивчаючи біологію популяції Eubalaena australis в затоці Фунді, а потім і в затоці Кейп-Код[2]. Її дослідження з правильної генетики китів почалися в 1988 році.
Після роботи з вивчення китів протягом десяти років, Мойра повернулася до університету, щоб отримати ступінь доктора в Університеті Гуелфа в Онтаріо.
Браун працювала в Коледжі Атлантики[en] в Бар-Харборі, штат Мен, протягом трьох років, а потім стала директором Центру прибережних досліджень в Провінстаун, штат Массачусетс, протягом семи років працювала над збереженням морських ссавців та їх екосистеми.
Після п'ятирічних зусиль Браун та її колег, Міжнародна морська організація в 2003 році змінила транспортні смуги, щоб уникнути вимирання морських видів[3].
У 2004 році Браун стала старшим науковим співробітником в Акваріумі Нової Англії в Бостоні, штат Массачусетс[4][5], де вона і зараз проводить роботи з збереження морської природи, спрямовані на зменшення загроз, пов'язаних з людиною, для правильної популяції китів у канадських водах.
У 2016 році Мойра стала співголовою групи з поліпшення довкілля для eubalaena australis (укр. Кит південний австралійський). Вона також є членом Канадського інституту китів[6].
Практика ідентифікації китів шляхом фотографії була вперше розроблена в 1970-х роках і широко використовується під час сучасних досліджень китів. Кожен eubalaena australis має фізичні особливості, які роблять його унікальним і відрізняються від інших. Природні позначки кожного кита фотографуються, а інформація зберігається в комп'ютерній базі даних.
Каталог Eubalaena australis в акваріумі Нової Англії був створений Скоттом Краусом у 1990 році[7]. Він містить інформацію, яка стосується більш ніж 30 000 спостережень за китами більш ніж 500 окремих китів з 1935 року. Браун є однією з багатьох вчених, які внесли свій внесок до бази даних[8].
Вчені та дослідники використовували цю інформацію для оцінки чисельності популяції: у 2007 році популяція eubalaena australis оцінювалася на мітці в 400 китів. Вони можуть визначити, коли і де індивідуальний кит подорожував протягом свого життя, а також контролювати демографічні показники популяції китів, репродуктивні зусилля, смертність, поведінку, закономірності міграції та частоту виникнення рубців й іншої шкоди здоров'ю від рук людини. Результати, отримані в результаті цього дослідження, можуть бути використані для виявлення проблем, пов'язаних з видами, та реалізації стратегій відновлення флори, таких як схема поділу руху затоки Фанді, що була запроваджена у 2003 році.
Центр профілактики ДНК та криміналістики ДНК у Канаді запровадив генетичне профілювання з високою роздільною здатністю для вивчення eubalaena australis в Північній Атлантиці. Дослідники вивчають зменшення чисельності населення китів, що знаходяться під загрозою зникнення, як історичного, так і сучасного аналізу.
Браун є членом групи дослідників, які намагаються з'ясувати, чому кількість популяцій китів настільки різко скоротилася. Одна з теорій полягала в тому, що баскський китобійний промисел в XVI і XVII століттях в затоці Святого Лаврентія призвів до величезного скорочення популяції китів та інших представників флори в цьому середовищі про живання. У 1978 році, у Ред-Бей, Ньюфаундленді і Лабрадорі, під час розслідування китобійних центрів протоки Бель-Айл Канадський музей природи проаналізував морфологію і генетику кісток, після порівняння їх з ДНК північноатлантичного кита, вони прийшли до висновку, що баски в основному полювали на китів, а не суто на eubalaena australis.
Реалізуючи захист морських ссавців в Канаді, Браун була визнана наступними нагородами:
- 2002 — «Gulf of Maine Visionary Award»[9];
- 2003 — «Canadian Environment Awards»;
- 2006 — «International Fund for Animal Welfare Lifetime Achievement Awards».
- ↑ «North Atlantic right whales rebound in Bay of Fundy» [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.] // CBC News
- ↑ "Right whale sightings still on the decline in Bay of Fund [Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.] // CBC News
- ↑ Whales Win Right-of-Way! // National Geographic Channel (архів)
- ↑ Zodiacs and Crossbows: I Spent a Day Chasing Whales to Learn How to Study Them [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Motherboard
- ↑ App offers inside track on whales // The Chronicle Herald (архів)
- ↑ Right whale freed from fishing gear in Bay of Fundy [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] // CBC News
- ↑ Commission baleinière internationale; International Whaling Commission (1996). Report of the Commission - International Whaling Commission. The Commission. с. 674. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
- ↑ Bruce E. Beans; Larry Niles (2003). Endangered and Threatened Wildlife of New Jersey. Rutgers University Press. с. 22–. ISBN 978-0-8135-3209-7. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
- ↑ Eyes on the future [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Gulf Maine Times
- Shipping Lanes and Whales
- Whale Collision with Ships, historical article with statistics
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |