Мойсик Володимир Романович
| Володимир Романович Мойсик | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 серпня 1957 (67 років) Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1983) |
| Науковий ступінь | кандидат юридичних наук |
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2] і народний депутат України[3] |
| Партія | За Україну! |
| Нагороди |   |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 4-го скликання | |||
| безпартійний | 14 травня 2002 | — | 25 травня 2006 |
| 5-го скликання | |||
| безпартійний (НУ) | 25 травня 2006 | — | 8 червня 2007 |
| 6-го скликання | |||
| Народний союз «Наша Україна» (НУНС) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Володи́мир Рома́нович Мо́йсик (нар. 18 серпня 1957, с. Стецева, Снятинський район, Івано-Франківська область) — український політик. Народний депутат України 4–6 скликань. Кандидат юридичних наук (2003). Перший заступник голови партії «За Україну!». Суддя Конституційного Суду України від 27 січня 2016 року[4].
З 1978 до 1983 навчався на юридичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка за фахом юрист. Кандидатська дисертація «Проблеми кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами» (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2003).
- 1974–1975 — бетонник Коломийського БУ (м. Коломия Івано-Франківської області).
- 1975–1977 — служба в армії.
- 1977–1983 — слухач підготовчого відділення, студент Київського національного університету ім. Т. Шевченка.
- 1983–1990 — народний суддя Залізничного районного народного суд м. Києва.
- 1990–1995 — суддя Київського міського суду.
- Квітень 1995 — липень 2006 — суддя (з липня 2005, безстроково)[5] Судової колегії в кримінальних справах (Судової палати у кримінальних справах) Верховного Суду України[6][7].
- Грудень 2008 — березень 2010 — радник Президента України (поза штатом)[8][9].
Захоплюється футболом та поезією.
Автор понад 10 наукових праць.
Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006 за виборчім округом № 87 Івано-Франківської області. «За» 59.12 %, 7 суперників. На час виборів: суддя Верховного Суду України, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — березень 2005), уповноважений представник фракції Української народної партії (березень — грудень 2005), позафракційний (грудень 2005 — лютий 2006), член фракції політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (з лютого 2006). Голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з червня 2002).
Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 8 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 46 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Голова підкомітету з питань парламентського контролю та законодавчого забезпечення реформування органів прокуратури Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з липня 2006), заступник голови Комісії при Президентові України у питаннях помилування (з квітня 2005)[10], голова Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин і причин загибелі журналіста Георгія Гонгадзе та з'ясування причин зволікання в розслідуванні кримінальної справи (з вересня 2006)[11]. 8 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.
Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 43 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член політичної партії Народний союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» (з листопада 2007). Голова підкомітету з питань вдосконалення законодавства про адміністративні правопорушення та кримінального та кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (грудень 2007 — травень 2008), голова підкомітету з питань кримінального та кримінально-процесуального законодавства Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (з травня 2008).
Дружина Валентина Петрівна, син Роман.
26 січня 2016 року Президентом П. Порошенком В. Мойсик був призначений суддею Конституційного Суду України[12].
Суддя 1-го кваліфікаційного класу. Кавалер ордена «За заслуги» III (січень 2006)[13], II ст. (жовтень 2009)[14].
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- ↑ Три судді КС склали присягу // Українська Правда. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 8 липня 2005 року № 2787-IV «Про обрання суддів Верховного Суду України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 11 квітня 1995 року № 138/95-ВР «Про обрання суддів Верховного Суду України»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 21 липня 2006 року № 19-V «Про звільнення суддів»
- ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2008 року № 1191/2008 «Про призначення В. Мойсика Радником Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 11 березня 2010 року № 321/2010 «Про увільнення В. Мойсика від виконання обов'язків Радника Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 29 квітня 2005 року № 731/2005 «Про новий склад Комісії при Президентові України у питаннях помилування»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 21 вересня 2006 року № 177-V «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин і причин загибелі журналіста Г. Гонгадзе та з'ясування причин зволікання у розслідуванні кримінальної справи»
- ↑ Указ Президента України№23/2016 від 26.01.2016 "Про призначення В.Мойсика суддею Конституційного Суду України". Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 20 січня 2006 року № 40/2006 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2009 року № 809/2009 «Про відзначення державними нагородами України юристів»
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С.» [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада України 4-го скликання
- Верховна Рада України 5-го скликання[недоступне посилання з липня 2019]
- Верховна Рада України 6-го скликання
| квота Президента України |  | |
|---|---|---|
| квота Верховної Ради України | ||
| квота з'їзду суддів України | Віктор Городовенко · Віктор Кривенко (в.о. голови) · Алла Олійник · Петро Філюк · Галина Юровська · (вакантно) | |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Народились 18 серпня
- Народились 1957
- Випускники юридичного факультету Київського університету
- Кандидати юридичних наук
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Уродженці Стецевої
- Кандидати юридичних наук України
- Українські судді
- Чинні судді Конституційного Суду України
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Радники Президента України
- Члени «Нашої України»
- Учасники Помаранчевої революції