Перейти до вмісту

Мокрик Данило

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мокрик Данило
Народився3 березня 1985(1985-03-03) (39 років)
Львів
ГромадянствоУкраїна
ДіяльністьЖурналіст-розслідувач
Alma materІнститут політичних досліджень
Сайт@MokRec

Данило Романович Мокрик (нар. 3 березня 1985, Львів, Україна) — український журналіст, розслідувач, телеведучий та викладач. Власник ряду професійних нагород, Мокрик є одним із найдосвідченіших журналістів-розслідувачів України. Працював над проєктами «Остання інстанція», «Наші гроші з Денисом Бігусом» і «Тема дня». З початком повномасштабної війни 2022 року зосередився на розслідуванні воєнних злочинів і приєднався до англомовного видання «The Kyiv Independent».

Батько – математик Роман Мокрик. Брат – історик Радомир Мокрик, автор книги «Бунт проти імперії».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився і виріс у Львові[1]. Закінчив Вищу школу політичних наук Франції[2]. Викладав курс «Журналістські розслідування» в Школі журналістики Українського католицького університету[3].

Журналістська діяльність

[ред. | ред. код]

Кар'єру журналіста розпочав у 2008 році. Працював у редакції львівського порталу Zaxid.net, де вперше розпочав діяльність як журналіст-розслідувач. Під час одного з перших розслідувань йому вдалося отримати документи, які викрили в брехні одного з місцевих чиновників[2].

Після роботи в Zaxid.net Данило переїхав до Києва, де став ведучим розслідувальної програми «Остання інстанція» на телеканалі ZIK[2]. За свою журналістську діяльність він зіткнувся з погрозами «поламати життя»[4]. В 2017 році ZIK закрив програму, і Мокрик пішов з телеканалу[5]. З вересня 2017 року вів програму «Тема дня» на «UA: Першому»[2][1]. У цей самий час і аж до березня 2023 року працював у проєкті журналістських розслідувань «Bihus.info»[2].

У 2018 році подав до суду на главу Військової прокуратури України Анатолія Матіоса у зв'язку з образами та наклепом з боку чиновника[6].

18 січня 2019 року оголосив про завершення роботи в програмі «Теми дня», пояснивши своє рішення втомою від роботи на двох інтенсивних проєктах[1]. У березні 2019 став автором рубрики «Мокрик По Живому» на Hromadske, яка проіснувала до кінця 2021 року та потрапила в номінацію премії «Паляниця Awards» 2020 року, як найкращі YouTube-інтерв'ю[2][7].

Також Данило має власний Youtube-блог «MokRec»[8].

Конфлікт з Іллею Кивою

[ред. | ред. код]

Починаючи з 2019 року, Данило Мокрик випустив низку розслідувань про на той час народного депутата Іллю Киву[9].

У лютому 2021 року між Данилом Мокриком та Іллею Кивою стався конфлікт в кулуарах Верховної Ради: депутат обматюкав журналіста після його запитання про можливе відмивання грошей нардепом. Згодом Ілля Кива надіслав листа до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, у якому звинуватив Мокрика у тиску та булінгу[10]. Також стало відомо, що Кива виступив із пропозицією позбавити Мокрика журналістської акредитації[11]. У відповідь команда журналістів Bihus.info надіслали електронне звернення до профільних комітетів Верховної Ради та до правоохоронних органів[10].

За результатами засідання Комітет Верховної Ради ухвалив рішення ініціювати зміни до законодавства, які передбачатимуть покарання депутатів за образливу поведінку щодо журналістів, зокрема позбавлення права участі у двох-п'яти пленарних засіданнях[10].

У квітні 2021 року Данилові Мокрику відмовили в доступі на захист кандидатської дисертації народного депутата Іллі Киви. У відповідь Мокрик звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про перешкоджання його професійній діяльності. На основі цієї заяви було відкрито кримінальне провадження[12]. Розслідування Данила Мокрика про дисертацію Іллі Киви потрапило в шорт-листу Національного конкурсу журналістських розслідувань за 2021 рік[13].

Після початку повномасштабної війни

[ред. | ред. код]

З початком повномасштабної війни у 2022 році Данило зосередився на військових розслідуваннях[2]. Того ж року російською громадською організацією «Комітет захисту національних інтересів» був внесений до списку ворогів Росії за матеріал про вбивство американського журналіста Брента Рено в Ірпені[14]. На початку 2023 року приєднався до команди англомовного видання «The Kyiv Independent», де разом з Євгенією Моторевською та Олесею Бідою створив відділ журналістських розслідувань воєнних злочинів. Крім того, почав викладати в школі журналістики в рамках цього ж видання[2].

Оцінки

[ред. | ред. код]

На думку «Детектор Медіа» Данило Мокрик є одним із найдосвідченіших журналістів-розслідувачів України[2].

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Премія імені Героя Небесної Сотні Василя Сергієнка у номінації «Найкраще ТБ-розслідування» за серію матеріалів «Прокурори Майдану» (2019)[1]
  • Диплом конкурсу журналістських робіт «Суд людською мовою» за власний блог «MokRec» (2020)[1]
  • Нагорода «Честь професії - 2022» у номінації «Найкраща аналітика»[15]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль
2023 Діти, які вже ніколи Автор
2024 Тіні на лівому березі Автор
2024 Знищити повністю або частково Автор

Посилання на джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Баранівська, Марина (3 березня 2023). Данило Мокрик залишає команду Bihus.Info. detector.media (укр.). Процитовано 29 листопада 2024.
  2. ↑ а б в г д е ж и к Чорна, Ольга (11 листопада 2024). Данило Мокрик: «У моєму розумінні корупція в Україні є проблемою номер два. Проблемою номер один є війна». detector.media (укр.). Процитовано 29 листопада 2024.
  3. ↑ Voloshchuk, Nataliya. Данило Мокрик. Вікі УКУ | Український Католицький Університет. Процитовано 3 грудня 2024.
  4. ↑ Ведучому телеканалу ZIK погрожують. portal.lviv.ua (укр.). 20 Липня 2017. Процитовано 29 листопада 2024.
  5. ↑ Молодецька, Лілія (10 серпня 2017). ZIK закриває програму журналістських розслідувань «Остання інстанція». detector.media (укр.). Процитовано 3 грудня 2024.
  6. ↑ Чурилова, Катерина (6 квітня 2018). Журналіст-розслідувач Данило Мокрик подав до суду на військового прокурора Анатолія Матіоса. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 29 листопада 2024.
  7. ↑ Войтюк, Тетяна (20 грудня 2020). Хто переміг у першій українській YouTube-премії "Паляниця Awards". Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 3 грудня 2024.
  8. ↑ Крумін, Олександр (3 січня 2021). Хай там що, завжди є Зеленський. Підсумки 2020 року в політичних відеоблогах. detector.media (укр.). Процитовано 3 грудня 2024.
  9. ↑ BIHUS Info (16 грудня 2019), Психдіагноз Киви: відмазка за хабар чи реальність /// Наші Гроші № 302, процитовано 3 грудня 2024
  10. ↑ а б в Сітнікова, Ірина (18 лютого 2021). Кива заявив про булінг з боку ведучого hromadske, якого він обматюкав у Верховній Раді. hromadske (укр.). Процитовано 29 листопада 2024.
  11. ↑ Сітнікова, Ірина (13 грудня 2021). «Детектор медіа»: Кива хоче позбавити акредитації у Раді журналіста Мокрика, якого він обматюкав у кулуарах парламенту. hromadske (укр.). Процитовано 29 листопада 2024.
  12. ↑ Коломієць, Вікторія (8 червня 2021). ДБР відкрило справу про перешкоджання журналісту Данилу Мокрику на захисті дисертації Киви. hromadske (укр.). Процитовано 29 листопада 2024.
  13. ↑ Оголошено фіналістів Національного конкурсу журналістських розслідувань. detector.media (укр.). 26 серпня 2021. Процитовано 3 грудня 2024.
  14. ↑ Данила Мокрика внесли до переліку ворогів Росії. detector.media (укр.). 31 березня 2022. Процитовано 29 листопада 2024.
  15. ↑ Стали відомі імена переможців конкурсу «Честь професії-2022». detector.media (укр.). 29 вересня 2022. Процитовано 3 грудня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мокрик_Данило