Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса

lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = Commonscat = CoordScale = скасований = lon_min =
Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса
	Вид молитовного будинку з боку вул. Станкова Вид молитовного будинку з боку вул. Станкова
	46°28′17.13″ пн. ш. 30°44′32.84″ сх. д. / 46.4714250° пн. ш. 30.7424556° сх. д.
Країна	Україна
Місто	Одеса
Адреса	вул. Мала Арнаутська, 46а (на розі із вул. Станкова)
Конфесія	Реформістський іудаїзм
Тип	будівля
Тип будівлі	молитовний будинок
Стиль	орієнталізм
Дата заснування	1909
Початок будівництва	1909
Статус	Пам'ятка культурної спадщини України
Стан	недіюча
Адреса	Вулиця Мала Арнаутська
	Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса (Україна)
	Медіафайли у Вікісховищі

Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса — пам'ятка культурної спадщини України, розташована за адресою вул. Мала Арнаутська, 46а (на розі із вул. Олександра Станкова). Наразі не функціонує як молитовний будинок. Будівля використовується єврейським товариством «Мигдаль»^[ru].

Історія

Молитовний будинок рубачів кошерного м'яса існувала в Одесі ще у першій половині XIX століття. Товариство рубачів кошерного м'яса було одним із найстаріших у місті, являючись тодішнім аналогом сучасних профспілок. На початку 20-го століття громада вирішила звести нову будівлю молитовного будинку. Проєкт будинку було затверджено у квітні 1909 року^[1]. Автор проєкту достовірно не відомий, тому що архівна справа втрачена, але є припущення що автором був відомий на той час одеський архітектор Семен Ландесман.

На початку 1930-х років молитовний будинок був закритий. Його останній староста — Герш-Лейб Веприк — загинув в часи голокосту. Одразу після закінчення війни у будівлі розмістився гурток парашутного спорту, але згодом будівля була відібрана КДБ. Повернення єврейській громаді будівлі молитовного будинку відбулося після набуття Україною незалежності, у 1991 році. Співробітники КДБ терміново евакуювалися із будівлі, ліквідуючи усі засоби прослуховування і таким чином пошкодили будівлю.

На даний момент у будівлі молитовного будинку розміщується Міжнародний єврейський громадський центр «Мигдаль»^[ru], а також Одеське товариство єврейської культури і Одеська асоціація колишніх в'язнів концтаборів.

Архітектура

Молитовний будинок розташований на розі вулиць, вівтарною частиною направлений вулицю Олександра Станкова. Із боку вул. Малої Арнаутської до будівлі приникає великий двір із парканом і брамою. Вхід до будинку з заходу, на подвір'ї ділянки.

Архітектура молитовного будинку є подібною до західноєвропейських синагог. Це суттєвих розмірів будівля із вапняку із декором з червоної цегли. Будівля являє собою двоповерховий паралелепіпед середніх розмірів, із 8 вікнами із фасадного боку і 5 — із вівтарного. Фасади будівлі виконані у стилі орієнталізму.

Посилання

https://migdallive.wordpress.com/2011/01/11/синагоги-одессы-синагога-рубщиков-ко/ [Архівовано 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]
http://archodessa.com/all/malaya-arnautskaya-46a/ [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
http://odesskiy.com/ulitsi-v-istorii-odessi/malaya-arnautskaya.html [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.]
http://odessa1.com/news/zloveschaya-sinagoga-na-maloy.html [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ «Улица Малая Арнаутская, 46А / Улица Лейтенанта Шмидта, 10» [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Сайт «Домофото».

Це незавершена стаття про Одесу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про синагогу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] «Улица Малая Арнаутская, 46А / Улица Лейтенанта Шмидта, 10» [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Сайт «Домофото».

[1]