Мологський повіт
Мологський повіт | ||||
Герб повіту | ||||
Губернія | Ярославська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Молога | |||
Створений | 1777 | |||
Скасований | 10 червня 1929 | |||
Площа | 5 049,7 км² | |||
Населення | 134 105 осіб (1905) |
Мологський (Моложський) повіт - адміністративно-територіальна одиниця Ярославської губернії Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1777-1929 роках. Повітове місто - Молога.
Розташовувався на території сучасних Некоузського і Брейтовського районів Ярославської області, а також на частині території, яка нині перебуває під водами Рибінського водосховища.
Мологський повіт знаходився в північно-західній частині Ярославської губернії. З північно-східної сторони він межував з Пошехонським повітом. Східний кордон становив Рибінський повіт, а південну - Мишкінський, з західної та північно-західної сторони Мологський повіт стикався з Тверською і Новгородською губерніями. Площа Мологського повіту по відношенню до загальної площі Ярославської губернії становила трохи більше однієї сьомої частини (14,2%) і займала в губернії друге місце, після Пошехонского повіту.
У повіті налічувалося 70 озер, які займали 0,2% його площі.
Місцевість, по якій протікають річка Молога і її притоки - Сіть, Яна, Лама, Себла, Редьма та ін. і впадаюча у Волгу Сутка разом із Ільмою, в давнину була заселена племенем весь. Потім сюди проникли ільменські словени, що селилися при водних шляхах, і, головним чином, при злиттях річок.
У літописах найменування річки Мологи в перший раз зустрічається у 1149 році, коли великий князь Київський Ізяслав Мстиславич, воюючи з Юрієм Долгоруким - князем Суздальським і Ростовським, спалив всі села по Волзі до самої Мологи.
Потім літописні оповіді мовчать про Молозьку країну до 1207 г. При Всеволоді в цьому році на Північній Русі відбувся новий поділ на уділи, і Молога, за заповітом Всеволода, дісталася на долю сина його Ростовського князя Костянтина , а Костянтин, в 1218 році, разом з Ярославлем віддав її синові своєму Всеволоду. Таким чином, Молозька країна стала тоді майже на сторіччя - до 1321 року - частиною удільного князівства Ярославського.
У 1238 році на території майбутнього повіту відбулася знаменита Битва на річці Сіті - перша велика битва російських дружин з монголо-татарськими військами. Після цього невдалого для руських побоїща Русь, роздроблена на декілька уділів, підпала на два з половиною століття під іноземне панування.
По смерті, в 1321 році, ярославського князя Давида сини його, Василь і Михайло, розділили ярославське князівство: Василь, як старший, успадковував Ярославль, а Михайло отримав спадок на р. Мологе, яким його нащадки володіли до Івана III (1471 р ).
В кінці XIV - початку XVI століття на річці Молозі був найбільший на Верхньому Поволжі ярмарок (спочатку в Холопчему містечку, потім в місті Молога), згодом втративший своє значення.
У 1777 році за указом імператриці Катерини II Молога отримала статус міста і стала центром повіту.
У 1921-1923 роках повіт був у складі Рибінській губернії .
У 1929 році Мологський повіт був розформований, а на його території створено Брейтовський, Єрмаковський, Мологський і Некоузський райони. У 1940-х роках частина колишнього повіту була затоплена Рибінським водосховищем; Єрмаковський і Мологський райони були ліквідовані, Брейтовський і Некоузський залишилися.
За відомостями 1859 року населення повіту становило 91 960 жителів[1].
За переписом 1897 року населення повіту становило 117 696 осіб, в тому числі в місті Молога - 4253 осіб[2].
За даними перепису населення 1926 року[2] повіт мав 1091 населених пунктів з населенням 145 003 мешканців.
У 1890 році до складу повіту входило 17 волостей[3]
№ п / п | Волость | Волосне правління | Число селищ | Населення |
---|---|---|---|---|
1 | Боронішінська | с. Боронішіне | 39 | 6983 |
2 | Брейтовська | с. Брейтове | 64 | 11494 |
3 | Веретейська | с. Веретея | 42 | 8210 |
4 | Воскресенська | с. Воскресенське | 54 | 4888 |
5 | Городоцька | с. Риндіне | 32 | 4622 |
6 | Грязлівецька | с. Боброве | 21 | 4391 |
7 | Іловенська | д. Антропове | 44 | 7895 |
8 | Копор`ївська | с. Копор`є | 26 | 5457 |
9 | Леонт`ївська | д. Горіле | 48 | 7476 |
10 | Мар'їнська | с. Мар'їне | 82 | 6079 |
11 | Некоузська | с. Некоуз | 68 | 9528 |
12 | Ново-Троїцька | д. Ігнатове | 33 | 4827 |
13 | Покровсько-Сітська | с. Покровське | 50 | 8717 |
14 | Прозорівська | с. Михайлівське | 20 | 4083 |
15 | Станіловська | с. Парфєньєве | 64 | 9677 |
16 | Сутковська | с. Сутка | 29 | 4624 |
17 | Янська | с. Ян | 16 | 2525 |
У 1913 році до складу повіту також входило 17 волостей[4], центр Воскресенської волості перенесений в с. Лацьке .
У 1923 році в повіті було 10 укрупнених волостей[5]:
- Брейтовська - с. Брейтове,
- Горелівська - д. Горіла,
- Іловенська - с. Іловня,
- Копор`ївська - с. Копор`є,
- Лацківська - с. Лацьке,
- Молозькому - м. Молога,
- Некоузська - с. Некоуз,
- Парфєньївська - с. Парфєньєве,
- Покровсько-Сітська - с. Покровське на Сіті,
- Прозорівська - с. Прозорове.
Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р[6], жит .:
- м. Молога - 4253;
- с. Некоуз - 828;
- с. Брейтове - 808;
- д. Ягорба - 791;
- д. Осмеріци - 790;
- д. Воятіщі - 685;
- д. Ветрине - 646;
- с. Сутка - 616;
- с. Перемут (Прозорове) - 595;
- д. Березова - 582;
- с. Красне - 558;
- с. Покровське - 522;
- с. Княжич-Городок - 497.
На території Мологського повіту в переважній більшості проживали росіяни, в тому числі етнокультурна група російських сіцкарів, названих за назвою річки Сіть.
З метою збереження навколишнього середовища, а також для формування туристичної привабливості регіону, на незатопленої частини території Мологського повіту (частини Некоузского і Брейтовського районів) планується створення національного парку «Молога».
Жителі Мологи і Мологського повіту традиційно називали себе «мологжане». З точки зору правил російської мови, прикметник від Молога має звучати як «Моложській» (пор. Волга - Волзький, Прага - Празький, і т. п. ), Проте в останні десятиліття дещо частіше пишуть «Мологський».
- Андрій Глібов - інженер, підприємець, золотопромисловець. Народився в маєтку Коротневе (Андрійцеве) Мологського повіту. Похований у родинному некрополі Глібових близько заснованої ними церкви Св. Трійці в селі Верхнє-Нікульске Некоузського району. Народився в маєтку Горшкове.
- Микола Глібов (1864- 1941) - член Державної ради Російської імперії, член ЦК партії конституційних демократів, інженер, підприємець, організатор енергетичного машинобудування і власник ряду електротехнічних компаній Росії, філософ. Народився в маєтку Горшкове.
- Архімандрит Павло (Груздєв) (1910-1996), старець РПЦ. Народився в селі Великий Борок.
- Морозов, Микола Олександрович - революціонер-народник, вчений, письменник, почесний член Академії наук СРСР. Народився в маєтку Борок в 1854 році.
- Слуцький, Євген Євгенович (1880-1948) - математик і економіст, народився в селі Новому.
- Солнцев, Федір Григорович - видатний російський художник, архітектор, історик, член кабінету Його Імператорської величності. Народився в 1801 році в селі Верхнє-Нікульске.
- Телушкін, Петро - покрівельний майстер, відомий сміливістю підйому за допомогою мотузок, без лісів, до верхівки шпіца Петропавлівського собору. Народився в селі Мягра.
- Головщиков К. Д. Город Молога и его историческое прошлое. Ярославль: П. М. Подосенов, 1889. — 73 с.
- Марков А. А. Экономическое развитие Мологи и Мологского района с 1900 по 1941 гг. [Архівовано 18 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Ярославский педагогический вестник, № 4 (1997).
- ↑ Списки населених місць Російської імперії за відомостями 1859 року. Вип. 50: Ярославська губернія. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ а б Демоскоп Weekly. Всесоюзний перепис населення 1926 р Даниловський повіт. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ Волості і гміни 1890 року. 50. Ярославська губернія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ {{{Заголовок}}}.
- ↑ Ярославська область. Довідник по адміністративно-територіальним поділом 1917-1967 рр. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів із зазначенням всього наявного в них населення і числа жителів переважаючих віросповідань, за даними першого загального перепису населення 1897 р. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 11 лютого 2019.
- Ширяев С.О. Молога, город // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Старые карты Мологского уезда [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ПГМ Мологского уезда Ярославской губернии 1796 года [Архівовано 16 жовтня 2018 у Wayback Machine.]