Мологський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мологський повіт
Герб повіту
Губернія Ярославська губернія
Центр Молога
Створений 1777
Скасований 10 червня 1929
Площа 5 049,7 км²
Населення 134 105 осіб (1905)

Мологський (Моложський) повіт - адміністративно-територіальна одиниця Ярославської губернії Російської імперії і РРФСР, що існувала в 1777-1929 роках. Повітове місто - Молога.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташовувався на території сучасних Некоузського і Брейтовського районів Ярославської області, а також на частині території, яка нині перебуває під водами Рибінського водосховища.

Мологський повіт знаходився в північно-західній частині Ярославської губернії. З північно-східної сторони він межував з Пошехонським повітом. Східний кордон становив Рибінський повіт, а південну - Мишкінський, з західної та північно-західної сторони Мологський повіт стикався з Тверською і Новгородською губерніями. Площа Мологського повіту по відношенню до загальної площі Ярославської губернії становила трохи більше однієї сьомої частини (14,2%) і займала в губернії друге місце, після Пошехонского повіту.

У повіті налічувалося 70 озер, які займали 0,2% його площі.

Історія

[ред. | ред. код]
Мологський повіт в сучасній сітці районів

Місцевість, по якій протікають річка Молога і її притоки - Сіть, Яна, Лама, Себла, Редьма та ін. і впадаюча у Волгу Сутка разом із Ільмою, в давнину була заселена племенем весь. Потім сюди проникли ільменські словени, що селилися при водних шляхах, і, головним чином, при злиттях річок.

У літописах найменування річки Мологи в перший раз зустрічається у 1149 році, коли великий князь Київський Ізяслав Мстиславич, воюючи з Юрієм Долгоруким - князем Суздальським і Ростовським, спалив всі села по Волзі до самої Мологи.

Потім літописні оповіді мовчать про Молозьку країну до 1207 г. При Всеволоді в цьому році на Північній Русі відбувся новий поділ на уділи, і Молога, за заповітом Всеволода, дісталася на долю сина його Ростовського князя Костянтина , а Костянтин, в 1218 році, разом з Ярославлем віддав її синові своєму Всеволоду. Таким чином, Молозька країна стала тоді майже на сторіччя - до 1321 року - частиною удільного князівства Ярославського.

У 1238 році на території майбутнього повіту відбулася знаменита Битва на річці Сіті - перша велика битва російських дружин з монголо-татарськими військами. Після цього невдалого для руських побоїща Русь, роздроблена на декілька уділів, підпала на два з половиною століття під іноземне панування.

По смерті, в 1321 році, ярославського князя Давида сини його, Василь і Михайло, розділили ярославське князівство: Василь, як старший, успадковував Ярославль, а Михайло отримав спадок на р. Мологе, яким його нащадки володіли до Івана III (1471 р ).

В кінці XIV - початку XVI століття на річці Молозі був найбільший на Верхньому Поволжі ярмарок (спочатку в Холопчему містечку, потім в місті Молога), згодом втративший своє значення.

У 1777 році за указом імператриці Катерини II Молога отримала статус міста і стала центром повіту.

У 1921-1923 роках повіт був у складі Рибінській губернії .

У 1929 році Мологський повіт був розформований, а на його території створено Брейтовський, Єрмаковський, Мологський і Некоузський райони. У 1940-х роках частина колишнього повіту була затоплена Рибінським водосховищем; Єрмаковський і Мологський райони були ліквідовані, Брейтовський і Некоузський залишилися.

Населення

[ред. | ред. код]

За відомостями 1859 року населення повіту становило 91 960 жителів[1].

За переписом 1897 року населення повіту становило 117 696 осіб, в тому числі в місті Молога - 4253 осіб[2].

За даними перепису населення 1926 року[2] повіт мав 1091 населених пунктів з населенням 145 003 мешканців.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]

У 1890 році до складу повіту входило 17 волостей[3]

№ п / п Волость Волосне правління Число селищ Населення
1 Боронішінська с. Боронішіне 39 6983
2 Брейтовська с. Брейтове 64 11494
3 Веретейська с. Веретея 42 8210
4 Воскресенська с. Воскресенське 54 4888
5 Городоцька с. Риндіне 32 4622
6 Грязлівецька с. Боброве 21 4391
7 Іловенська д. Антропове 44 7895
8 Копор`ївська с. Копор`є 26 5457
9 Леонт`ївська д. Горіле 48 7476
10 Мар'їнська с. Мар'їне 82 6079
11 Некоузська с. Некоуз 68 9528
12 Ново-Троїцька д. Ігнатове 33 4827
13 Покровсько-Сітська с. Покровське 50 8717
14 Прозорівська с. Михайлівське 20 4083
15 Станіловська с. Парфєньєве 64 9677
16 Сутковська с. Сутка 29 4624
17 Янська с. Ян 16 2525

У 1913 році до складу повіту також входило 17 волостей[4], центр Воскресенської волості перенесений в с. Лацьке .

У 1923 році в повіті було 10 укрупнених волостей[5]:

  • Брейтовська - с. Брейтове,
  • Горелівська - д. Горіла,
  • Іловенська - с. Іловня,
  • Копор`ївська - с. Копор`є,
  • Лацківська - с. Лацьке,
  • Молозькому - м. Молога,
  • Некоузська - с. Некоуз,
  • Парфєньївська - с. Парфєньєве,
  • Покровсько-Сітська - с. Покровське на Сіті,
  • Прозорівська - с. Прозорове.

Населені пункти

[ред. | ред. код]

Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р[6], жит .:

  • м. Молога - 4253;
  • с. Некоуз - 828;
  • с. Брейтове - 808;
  • д. Ягорба - 791;
  • д. Осмеріци - 790;
  • д. Воятіщі - 685;
  • д. Ветрине - 646;
  • с. Сутка - 616;
  • с. Перемут (Прозорове) - 595;
  • д. Березова - 582;
  • с. Красне - 558;
  • с. Покровське - 522;
  • с. Княжич-Городок - 497.

Етнографія

[ред. | ред. код]

На території Мологського повіту в переважній більшості проживали росіяни, в тому числі етнокультурна група російських сіцкарів, названих за назвою річки Сіть.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

З метою збереження навколишнього середовища, а також для формування туристичної привабливості регіону, на незатопленої частини території Мологського повіту (частини Некоузского і Брейтовського районів) планується створення національного парку «Молога».

Особливості вимови

[ред. | ред. код]

Жителі Мологи і Мологського повіту традиційно називали себе «мологжане». З точки зору правил російської мови, прикметник від Молога має звучати як «Моложській» (пор. Волга - Волзький, Прага - Празький, і т. п. ), Проте в останні десятиліття дещо частіше пишуть «Мологський».


Відомі уродженці

[ред. | ред. код]
  • Андрій Глібов - інженер, підприємець, золотопромисловець. Народився в маєтку Коротневе (Андрійцеве) Мологського повіту. Похований у родинному некрополі Глібових близько заснованої ними церкви Св. Трійці в селі Верхнє-Нікульске Некоузського району. Народився в маєтку Горшкове.
  • Микола Глібов (1864- 1941) - член Державної ради Російської імперії, член ЦК партії конституційних демократів, інженер, підприємець, організатор енергетичного машинобудування і власник ряду електротехнічних компаній Росії, філософ. Народився в маєтку Горшкове.
  • Архімандрит Павло (Груздєв) (1910-1996), старець РПЦ. Народився в селі Великий Борок.
  • Морозов, Микола Олександрович - революціонер-народник, вчений, письменник, почесний член Академії наук СРСР. Народився в маєтку Борок в 1854 році.
  • Слуцький, Євген Євгенович (1880-1948) - математик і економіст, народився в селі Новому.
  • Солнцев, Федір Григорович - видатний російський художник, архітектор, історик, член кабінету Його Імператорської величності. Народився в 1801 році в селі Верхнє-Нікульске.
  • Телушкін, Петро - покрівельний майстер, відомий сміливістю підйому за допомогою мотузок, без лісів, до верхівки шпіца Петропавлівського собору. Народився в селі Мягра.

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Списки населених місць Російської імперії за відомостями 1859 року. Вип. 50: Ярославська губернія. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  2. а б Демоскоп Weekly. Всесоюзний перепис населення 1926 р Даниловський повіт. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2019.
  3. Волості і гміни 1890 року. 50. Ярославська губернія. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2019.
  4. {{{Заголовок}}}.
  5. Ярославська область. Довідник по адміністративно-територіальним поділом 1917-1967 рр. Архів оригіналу за 9 жовтня 2018. Процитовано 11 лютого 2019.
  6. Населені місця Російської імперії в 500 і більше жителів із зазначенням всього наявного в них населення і числа жителів переважаючих віросповідань, за даними першого загального перепису населення 1897 р. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 11 лютого 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]