Молочай жигулівський
| Молочай жигулівський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Молочайні (Euphorbiaceae) |
| Рід: | Молочай (Euphorbia) |
| Вид: | Молочай жигулівський (E. zhiguliensis)
|
| Біноміальна назва | |
| Euphorbia zhiguliensis (Prokh.) Prokh., 1949
| |
Молоча́й жигулі́вський (Euphorbia × zhiguliensis)[1] — рідкісна отруйна багаторічна рослина родини молочайних. Вузький ендемік Росії, занесений до Червоної книги цієї країни.
Трав'яниста рослина заввишки до 40 см. Стебло прямостояче, голе, вкрите нечисленними листками. Листки лінійні, біля основи звужені, з заокругленою або зрізаною верхівкою, 4-8 см завдовжки та 1 см завширшки. Квітки непоказні, зібрані в негусті суцвіття-зонтики. Зеленкувато-жовті приквітки, які часто сприймають за пелюстки, мають довжину 5-15 мм. Плід — тригорішок. Усі частини рослини містять отруйний молочний сік.
Розмножується насінням. Квітне в травні, плодоносить в червні. Коли плід лускає, то сухі насінини можуть викидатися на відстань до 5 м від материнської рослини. Надалі вони поширюються або потоками води, або тваринами. За сприятливих умов у ґрунті насіння зберігає схожість протягом 7 років.
Невеликий за площею ареал цього виду не виходить за межі Самарської області Росії. Він складається з кількох окремих ділянок, розташованих у Жигулівських горах. Більша частина популяцій знаходиться в межах Жигулівського заповідника, де рослини зростають на скелях, узліссях дібров і сосняків, по рідких сосняках з елементами степової рослинності та у кам'янистому степу.
Як вузький ендемік молочай жигулівський є цінним об'єктом наукових досліджень, але стан його популяцій незадовільний. Зокрема, в них дуже мало особин, що плодоносять, а це спричинює погане насіннєве відтворення виду. Головними факторами, що негативно впливають на чисельність виду, є розробка нафтових родовищ, кам'яних кар'єрів, випасання худоби, надмірне рекреаційне навантаження, яке призводить до витоптування і степових пожеж.
Окрім Жигулівського заповідника ця рослина охороняється в Національному парку «Самарська Лука», а також культивується у ботанічному саду міста Самари.
- Euphorbia esula підв. esula[2]
- Euphorbia graminifolia підв. zhiguliensis (Prokh.) Oudejans
- Euphorbia virgata підв. zhiguliensis Prokh.
- Galarhoeus × zhiguliensis Prokh.
- Tithymalus graminifolius підв. zhiguliensis (Prokh.) Oudeja[1]
- ↑ а б The Plant List [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]. (англ.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 жовтня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Молочай жигулівський [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.] у Червоній книзі Росії.(рос.) — Переглянуто 5 листопада 2014.