Перейти до вмісту

Монастирок (Житомирський район)

Координати: 50°10′21″ пн. ш. 28°2′18″ сх. д. / 50.17250° пн. ш. 28.03833° сх. д. / 50.17250; 28.03833
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Монастирок
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Тер. громада Романівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18040470260060754
Основні дані
Населення 52
Площа 44,9 км²
Густота населення 1,92 осіб/км²
Поштовий індекс 13020
Телефонний код +380 4146
Географічні дані
Географічні координати 50°10′21″ пн. ш. 28°2′18″ сх. д. / 50.17250° пн. ш. 28.03833° сх. д. / 50.17250; 28.03833
Середня висота
над рівнем моря
229 м
Водойми р. Синява
Місцева влада
Адреса ради 13020, Житомирська обл., Романівський р-н, с.Ясногород, вул.Т.Шевченка, 48
Карта
Монастирок. Карта розташування: Україна
Монастирок
Монастирок
Монастирок. Карта розташування: Житомирська область
Монастирок
Монастирок
Мапа
Мапа

CMNS: Монастирок у Вікісховищі

Монастиро́к — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Романівської селищної громади. Населення становить 52 осіб.[1]

Загальний опис

[ред. | ред. код]

До 2020 року було підпорядковане Ясногородській сільській раді. Розташоване на двох річках: вздовж села з півночі на південь протікає річка Синява, притока ЛІсної, а з заходу на схід — ЛІсна, притока Тетерева. Злиття двох річок розташоване на південь від села.

Село відоме з XVI ст., його назва походить від Свято-Троїцького жіночого монастиря, заснованого в XVI ст. після Берестейської церковної унії (1596 р.). Монастир використовувався як «форпост» для захисту православної віри від наступу католицизму. Після довгої боротьби він перейшов під керування черниць-василіянок.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році село Чуднівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 55 верст, від волості 16. Дворів 18, мешканців 47[2].

Свято-Троїцький храм

[ред. | ред. код]
Вигляд храму з центральної вулиці села
Вхід до церкви

У 1561 році в селі був збудований храм Святої Трійці, який існує і понині. Був перебудований у 1863 році.

За часів радянської влади був закритий в 1935 році з паралельним знищенням всіх церковних приналежностей, іконостасу, ікон та церковних книг. Дерев'яна дзвіниця була розібрана на матеріали, які використали для колгоспних будівель. Церковний дзвін теж було перенесено в колгосп. Сам храм в 1935—1941 роках був складом, потім клубом.

7 липня 1941 року село було зайняте німецькими військами. Розпорядженням їх командирів на куполи церкви було повернуто хрести.

У 1949 році силами селян було виготовлено новий іконостас, повернуто дзвін у церкву, для якого спорудили нову цегляну дзвіницю.

Зараз храм числиться у списку пам'яток історії під номером 74 тип А-місц. Належить громаді УПЦ КП.

У 2014 році розпочачали ремонт-реконструкцію храму з використанням дешевих неавтентичних матеріалів, що поставило пам'ятку під загрозу зникнення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Соціальний паспорт 2023 (PDF).
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 19 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]