Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа (Золочів)

Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа
Назва на честь:	Вознесіння Господнє
49°48′26″ пн. ш. 24°52′53″ сх. д.
Тип	монастир
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Золочів
Конфесія	Українська греко-католицька церква
Єпархія	Львівська архієпархія УГКЦ
Орденська приналежність	Василіянський Чин святого Йосафата
Засновано	1708, як Вознесенький монастир
Настоятель	о. Єфрем Шикітка, ЧСВВ
Сайт	zolochiv.osbm.info
Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа (Золочів) (Україна)
Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа у Вікісховищі

Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа — василіянський чоловічий монастир у місті Золочів Львівської області.

Історія

Перший чоловічий монастир східного обряду в Золочеві був названий на честь Пресвятої Трійці Межигірський Бучинський і був розташований у східній частині міста там, де тепер село Монастирок. Першою зафіксованою датою в історії Свято-Троїцького монастиря є 1546 рік — ця дата була викарбувана на дзвоні монастирської церкви. Монастир і храм були дерев'яними. Перший згадуваний у документах ігумен — ієросхимонах Теодор (?–1603), який керував обителлю близько 40 років. Після того, як монастир знищили татари, великий коронний гетьман Ян Собеський, власник золочівських земель, виділив 7 березня 1665 року кошти на відбудову. У 1700 році монастир у складі Львівської єпархії прийняв Унію.

Фрагмент мапи Фрідріха фон Міга із зображенням Золочева і василіянського Вознесенського монастиря

У 1708 році родина Теодора і Теодозії Яворовських подарувала Золочівському Свято-Троїцькому монастирю свій грунт на давньому золочівському передмісті Шляхи. Монахи ще докупили ділянку і заснували тут нову обитель, яку називали «Лісок» або «Грабина». Сюди перенесли дерев'яну церкву з c. Віцинь (нині Смереківка Львівський район). «Ревізія ігуменів» з 1724 року подає: «Монастир Золочівський — за правами короля Його Мосці Яна. Преподобний о. намісник Арсеній Струсович за благословенням пастирським до монастиря Підгорецького. Законників дев'ятеро». У тому самому документі згадано також про ієромонаха Панкратія із Золочівського монастиря, котрий перебував тоді як намісник в Тернопільському монастирі. У 1739 році обидва монастирі були інкорпоровані до Василіянського Чину. Бучинський і Грабинський монастирі існували під керівництвом єдиного ігумена до Дубенської консульти (1745 р.), після якої були об'єднані й підпорядковані Підгорецькому монастирю (не довше, як до 1768 року). Серед доброчинців обителі з цього періоду відомі Томаш і Теодозія Турчинські, які в 1739 і 1747 роках записали по 1000 золотих польських, староста Канівський Микола Потоцький — у 1767 році він записав на монастир 46 тис. золотих з умовою молитися за нього і за Стефана та Анну, його батьків.

Поступово монахи перебралися до новішого монастиря, а старий існував як Бучинський фільварок (1866 року дерев'яну церкву розібрано). У 1902 році на місці давнього Золочівського монастиря ігумен Юліян Німилович посвятив новозбудовану капличку (нині не існує). У 1834 році графиня Лукія Комарницька заповіла на побудову церкви і розбудову монастиря значну суму — у грудні 1863 освячено нову церкву на честь Вознесіння Господнього. Монастирський будинок з келіями і трапезною споруджено за проєктом архітектора М. Савицького у 1874 році та замість старих збудовано нові господарські будівлі.

У 1913 році Золочівський Вознесенький василіянський монастир остаточно перейшов під управу реформованих василіян. Упродовж 1921—1925 років монастир був у користуванні монахинь василіянок зі Словітського монастиря, які провадили тут сиротинець. У монастирській церкві раз на два тижні, у неділю, відправляв золочівський гімназійний катехит о. Микола Хмільовський. У 1926 році василіяни знову повернулися до Золочева. Під час Другої світової війни Вознесенську церкву значно пошкоджено. У 1946 році монастир закрито, а священиків і монахів заарештовано. Храм використовували як склад, а в монастирі діяв протитуберкульозний диспансер.

Навесні 1989 року отці Володимир Палчинський і Віталій Дудкевич відслужили першу літургію на подвір'ї біля Вознесенської церкви, а 21 листопада того ж року — у церкві. 1990 року василіянам повернули і сам монастир, ігуменом призначено о. Володимира Палчинського. Нинішній монастир збудований у 1990—1993 роках. У 2003 році розібрано приміщення старого монастиря, збудованого вкінці XIX ст. і відремонтованого у 1990—1991 роках. У 1994—2002 роках при Золочівському монастирі діяв Василіянський інститут філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського (у 2002 році перенесений до Брюховичів біля Львова).

Церква Вознесіння Господнього

Церква Вознесіння

Давніша монастирська церква була дерев'яною і після побудови нової мурованої церкви її розібрали, а іконостас у 1866 році продали в село Ластівка Дрогобицького повіту. Кошти на побудову церкви пожертвувала місцева графиня Лукія Комарницька у 1834 році. На її замовлення архітектор В. М. Крафтер виготовив проєкт. Церкву освятили на свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у 1863 році. Храм був зруйнований під час наступу німецької армії у 1941 році і відходу радянських військ. На куполі засів червоноармієць і стріляв звідти по німецьких солдатах. Німці у відповідь почали обстрілювати монастир і церкву із гармат. Снаряд влучив у купол і зніс дах. Стараннями ігумена отця Онисима Шуплата тоді церкву відремонтували, змінивши зовнішній вигляд. Під час наступу Червоної армії у 1944 році церква знову була зруйнована і так простояла до 1989 року.

Сьогоднішній вигляд церква отримала після ремонтно-реставраційних робіт, проведених відразу після повернення церкви отцям василіянам у 1989 році стараннями ігумена отця Володимира Палчинського. Іконостас дерев'яний, різьблений, одноярусний, роботи янівських майстрів. «Цей іконостас виконаний у 1998 році є жертвенним даром земляків з Канади і Америки» — зазначено на табличці, поміщеній в іконостасі. Ікони для іконостасу виконав художник Степан Юзефів. У бічних вівтарях встановлено дві старі ікони: «Святий Миколай» XVII ст. та «Богородиця Одігітрія з похвалою» (копія Голубицької чудотворної ікони Богородиці, Підгорецький монастир), створена 1724 року художником Федором Бурковським. Автор ідеї настінних розписів і їх ескізів — Іван Проців. Роботи виконали Олексій Фіголь, Василь Федорук і Ігор Грищенко.

У 2004 році на церкві позолочено верхівки куполів і пофарбовано фасади. Отці василіяни монастиря Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа опікуються також церквою святого Миколая в Золочеві.

Настоятелі

• Ієросхимонах Теодор (бл. 1563—1603)
• о. Макарій Струсевич (1690)
• о. Йосиф Лехнович
• о. Партеній Ломиковський (1710—1729)
• о. Арсеній Струсович (1724), намісник
• о. Бенедикт Дунаєвський (1731, 1739)
• о. Іларіон Олексінський
• о. Теофіл Теодорський (1745—1749, 1750—1754)
• о. Амбросій Щигельський (1751—1752)
• о. Віктор Яребковський (1754—1759)
• о. Василь Слізикевич (1757—1758)
• о. Іраклій Паславський
• о. Єронім Сціправський (1759—1761)
• о. Модест Чернявський (1761—1764)
• о. Стахій Войцеховський (1763—1764)
• о. Пахомій Головацький (1765)
• о. Гедеон Гульський (1767—1770)
• о. Бенедикт Шулевич (1770—1771; †22.02.1771 в Золочеві)
• о. Вінкентій Загоровський (1771—1772)
• о. Діонізій Божовський (1772—1774)
• о. Вінкентій Загоровський (1774—1776)
• о. Костянтин Улашевич (1776)
• о. Дамаскин Стахнякевич (1777)
• о. Аполоній Окунський (1778)
• о. Йосиф Белзецький (1779)
• о. Августин Дидицький (1779—1781)
• о. Вікентій Загоровський (1781)
• о. Атанасій Ярембкевич (1783)
• о. Епіфаній Теблінський (1785, 1787)
• о. Августин Дидицький (?-1790; †30.09.1790 в Золочеві)
• о. Маркіян Тарнавський (1797—1803)
• о. Яків Гарасевич (1803, 1808, †8.05.1810 в Золочеві)
• о. Нікандр Зеленецький (1810, 1813, 1814)
• о. Софроній Опуський (1818)
• о. Яків Заморський (1822)
• о. Касіян Дідицький (1823—1931; †15.02.1831 в Золочеві)
• о. Ніканор Гачкевич (1831)
• о. Гедеон Січевський (1832)
• о. Ніканор Гачкевич (1833)
• о. Гедеон Січевський (1834)
• о. Йосафат Січинський (1834)
• о. Юст Ганкевич (1837—1843)
• о. Натанаїл Ціхольський (1843—1846)
• о. Дометій Фізьо (1846—1855)
• о. Марко Лонкевич (1856)
• о. Маврикій Савків (1857—1860; †1.11.1860 в Золочеві)
• о. Лонгин Красицький (1860—1862)
• о. Адріан Стеткевич (1862—1866; †19.07.1866 в Золочеві)
• о. Ясон Коритко (1867—1868)
• о. Григорій Маркевич (1869—1880)
• о. Павло Пеленський (1880—1895)
• о. Іриней Яворський (1895—1898)
• о. Юліян Німилович (1898—1909; †13.06.1909 в Золочеві)
• о. Ігнатій Коссак (1909—1913; †27.08.1913 в Золочеві)

…

• о. Амброзій Мушкевич (1913—1914)
• о. Варлаам Білик (1914—1918)
• о. Ігнатій Тисовський (1918—1920)
• о. Модест Пелех (1920—1921)
• о. Климентій Бжуховський (січень-листопад 1926)
• о. Мар'ян Повх (1926—1928)
• о. Петро Кисіль (1928—1933)
• о. Макарій Розумійко (1933—1934)
• о. Онисим Шуплат (1934—1944)
• о. Йосафат Федорик (1944—1945)
• о. Теодозій Копчак (1945—1946)

…

• о. Володимир Палчинський (1989—1996)
• о. Матей Гаврилів (1996—1997)
• о. Григорій Гриньків (1997—1998)
• о. Василь Тучапець (1998—2000)
• о. Климентій Стасів (2000—2004)
• о. Тарас Тижник (2004—2006)
• о. Марко Максимів (2006—2008)
• о. Тома Кушка (2008—2012)
• о. Августин Шоп'як (2012—2020)
• о. Павло Федусів (2020—2024)
• о. Єфрем Шикітка (з 2024)

Джерела

• Гупало Н. Василіянський монастир у Золочеві [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] // Апологет. Християнська сакральна традиція: віра, духовність, мистецтво. Богословський збірник Львівської Духовної академії. Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції м. Львів, 24-25 листопада 2010 р. Львів. — С. 227—244.
• Гупало Н. Василіянський монастир Вознесіння Господнього в Золочеві. — Львів: «Скриня», 2014. — 190 с.
• Мороз В, Скленар І., Заславський В. Василіянські монастирі України. Книга перша: Галичина і Закарпаття / Заг. Ред. В. Мороз. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2015. — 192 с.
• Павлишин А. Ревізія ігуменів монастирів Львівської унійної єпархії 1724 р. [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, (36). — С. 93–103.
• Чень Л. Архітектура монастирів Чину Святого Василія Великого в Україні XVII—XX ст.: монографія. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. — 307 с.

Посилання

• Василіянський монастир у Золочеві [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Провінція святого Миколая, 25 липня 2015 [дата доступу 24 січня 2022]
• Монастир Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа в Золочеві [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // zolochiv.osbm.info [дата доступу 24 січня 2022]