Монастир святого Стефана на Хірсі
| Монастир святого Стефана на Хірсі | |
|---|---|
-5.jpg)
| |
| 41°36′24″ пн. ш. 45°56′00″ сх. д. / 41.6066° пн. ш. 45.9334° сх. д. | |
| Країна |  Грузія  |
| Тип | монастир |
  Монастир святого Стефана на Хірсі Монастир святого Стефана на Хірсі (Грузія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Монастир святого Стефана на Хірсі (груз. ხირსის სტეფანწმინდის მონასტერი коротко Монастир Хірса) — монастир Грузинської православної церкви, розташований у східній Грузії, в краю Кахетія.
Заснування монастиря історична традиція приписує преподобному Стефану, одному з «Тринадцяти сирійських отців», активних у VI столітті. Купольну церкву неодноразово реконструювали між 886 і 1822 роками. Монастир внесений у список нерухомих пам'яток культури національного значення Грузії[1].
-8.jpg)
Монастир, присвячений святому Стефану Первомученику, розташований на березі річки Хірса в селі Тібаані (Сігнахський муніципалітет), у найбільш східному краю Грузії, Кахетії. Заснування монастиря пов'язують з монахом VI століття Стефаном, одним з ассирійських місіонерів; це оспівано в гімнах клірика XIII століття Арсена Булмаісімісдзе. За переказами Стефан був похований у монастирі. Початкова базиліка перетворена в купольну церкву у X столітті, а потім реконструйована в XI і XVI століттях. У 1822 році церква зазнала масштабної реконструкції[2]. У 1990-ті роки, після розпаду СРСР, монастир вкотре перебудований і повернений Грузинській православній церкві[3].
Збережена церква, що має площу 41,3 на 23,4 м і висоту 15,4 м, побудована з кругляка і пісковика із додаванням вапняку. Її внутрішній простір розділений чотирма колонами і обмежений підковоподібною апсидою. Церква увінчана високим конічним куполом, створеним з цегли і прорізаним 12-ма вікнами. На повторно використаному камені, розміщеному в перевернутому вигляді в арці під куполом, є напис грузинською мовою, шрифтом «асомтаврулі», що містить 886 рік як дату заснування монастиря і нерозбірливе сьогодні ім'я якогось еріставі[2][4]. До церкви є два входи: із західного і південного боку. Останній веде до каплиці (евктеріону) святого Миколая, яка примикає до південно-західного краю головної церкви. Є ще два евктеріони: праворуч від головного святилища, на південному кінці церкви, знаходиться склепінчаста каплиця Успіння Божої Матері, а зліва від святилища, на півночі, — каплиця, де розташована гробниця святого Стефана Хірсанського.
Фасади не рясніють зовнішнім орнаментом. Єдиною їх прикрасою є архітрав над південним вікном, із трьома рельєфно вирізаними хрестами навколо нього. Напис на лівому плечі верхнього хреста, виконана шрифтом «асомтаврули», містить згадку про Гагіка, який правив Кахетією в 1039–1058. На правому плечі хреста згадується Георгій, ймовірно архієпископ. Напис на скульптурному хресті праворуч південного вікна присвячений царю Кахетії Левану, що правив у 1520–1574. Над західним входом церкви розташований ще один напис, виконаний змішаним шрифтом «асомтаврулі-мхедрулі» і датований 1822 роком. Він створений архімандритом Нікепором в пам'ять «імператора Олександра I та його армії»[5].
На захід від церкви знаходиться висока оборонна стіна, приписувана Левану Кахетинському. Тут же стоїть триповерхова дзвіниця і двоповерховий будинок для ченців.
- ↑ List of Immovable Cultural Monuments (PDF) (груз.). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ а б ხირსა // [1] / Gamkrelidze, Gela; Mindorashvili, Davit; Bragvadze, Zurab; Kvatsadze, Marine. — Tbilisi : Georgian National Museum, 2013. — С. 642. — ISBN 978-9941-15-896-4. Архівовано з джерела 29 вересня 2018
- ↑ A Georgian monastery that used to be the country's chief missionary center. Georgian Journal. 20 грудня 2015. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 25 жовтня 2019.
- ↑ Fähnrich, Heinz. Die ältesten georgischen Inschriften. — Brill, 2013. — С. 95—96. — ISBN 978-90-04-25108-3.
- ↑ Barnaveli, Teimuraz. კახეთის ისტორიული ძეგლების წარწერები. — Tbilisi, 1962. — С. 148—152.
