Монети Російської імперії
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Парус (внесок, журнали) о 17:23 UTC (3 хвилини тому). |
Монети Російської імперії карбувалися протягом всього періоду існування цієї держави (1721—1917 роки). Їхнє карбування засновувалося на десятковій грошовій системі, де 1 рубль ділився на 100 копійок.
Красний (Китайський) монетний двір Працював з 1697 по 1797 роки, займався випуском різних державних монет і деяких регіональних, перекарбовував мідні монети у 1762 і 1796 роках, а також здійснював зворотнє перекарбування 1796 року. Місцезнаходження: сучасна Микільська вулиця біля Кремля. Загальнодержавні випуски: мідь, срібло, золото. Регіональні випуски: монети Речі Посполитої, Прибалтики, Пруссії (крім 18 грошей)[1]. Позначення:
Набережний мідний монетний двір Працював з 1699 по 1727 роки, карбував мідні монети різних номіналів. Знаходився біля Кремля. Позначення:
Без літер — п'ятаки 1723—1724 років, копійки 1724 року та дрібні мідні монети 1700—1718 років.
Набережний срібний монетний двір Працював із 1701 по 1718 роки, перебував на території Кремля. Випускав дрібні срібні монети. Позначення: відсутні. |
Кадашевський монетний двір Інші назви: Хамовний, Замоскворецький, Військово-Морський, Адміралтейський. Працював з 1701 по 1736 роки, здійснював випуск монет з різних металів (до 1718 року — срібних копійок-лусочок), а з 1704 року — мідних. Крім цього, карбував монети для Речі Посполитої. Знаходився поблизу сучасного Старомонетного провулка у Замоскворіччі. Загальнодержавні випуски: мідь (з 1704 року), срібло, золото. Регіональні випуски: монети Речі Посполитої. Позначення:
На дротяних петровських копійках позначення немає, є лише вказівка дати літерами. Відрізнити можна за типом зображень та написів.
Старий грошовий двір Працював з кінця XIV століття до 1718 року, карбував срібні копійки-лусочки. Знаходився біля Красної площі. Після припинення випуску монет допетровського типу було закрито. Позначення: відсутні.
Плащильний млин на Яузі Тимчасовий монетний двір, який працював з 1727 по 1735 роки. Карбував загальнодержавні мідні монети. Позначення: відсутні. |
Санкт-Петербурзький монетний двір Був заснований Петром I у 1724 році у Петропавлівській фортеці і з перервами працює досі. Нині це найстаріший монетний двір Росії. На території фортеці кілька разів змінював своє розташування, спочатку перебував у Трубецькому бастіоні, зараз біля Соборної площі. Чеканив загальнодержавні монети всіх типів, із різних металів, займався підготовкою штемпелів, виконував іноземні замовлення, виробляв випуск регіональних монет імперії. Припиняв роботу з 1728 до 1737 року, з 1798 по 1805 рік. Брав участь у перекарбуванні мідних монет 1762 року, перекарбуванні 1796 року, а також зворотній перекарбуванні 1796 року. Після Революції на деякий час стає єдиним місцем карбування монет, але позначення не ставиться. Загальнодержавні випуски: мідні, срібні, золоті та платинові монети різних номіналів, пробні випуски, у тому числі нікелеві 1911 року. Пробні монети для Сузунського (Коливанського) монетного двору. Регіональні випуски: російсько-польські 1833—1841 роки. Пробні монети для Таврійського та Тифліського монетних дворів, маточники для Гельсінгфорського двору. Іноземні монети: золоті нідерландські дукати та наслідування ним («лобанчики») — 1768—1869, золоті турецькі піастри та наслідування турецьких куруш — 1808—1809. Форми і маточники для заводів, що чеканили монети на російські замовлення: завод Розенкранца, Паризький, Страсбурзький, Брюссельський, Осакський, Бірмінгемський монетні двори. Позначення:
Без позначення — іноземні монети різного типу, російські срібні та золоті до правління Катерини II. |
Колпинський (Іжорський) монетний двір З 1810 по 1821 та з 1840 по 1843 роки виконував карбування мідних загальнодержавних монет різних номіналів. Знаходився на території промислової зони сучасного міста Колпіно. Позначення:
Сестрорецький монетний двір Працював з 1757 по 1778 рік в одному з корпусів Сестрорецьких збройових заводів на території Сучасного міста Сестрорецька (між вулицями Воскова та Морська, з 2008 року корпуси колишніх підприємств зносяться для житлової забудови). стволи. Займався карбуванням. загальнодержавних монет, здійснював зворотну перекарбування мідних монет 1762 року. Позначення:
Без позначення. Шліссельбурзький монетний двір Будувався з 1716 до 1740 року за проектом архітектора І.Г. Устинова в шліссельбурзькій фортеці Горішок, на острові на початку Неви. Перша будівля була зведена в 1719 і використовувалася як збройовий склад (цейхгауз). Монетний двір ніколи не використовувався за прямим призначенням, оскільки після будівництва Санкт-Петербурзького двору в 1724 монетне виробництво розмістилося там. Розташовувався біля південної стіни, між Головиною та Прапорною вежею. Будинки були розібрані за пізніших перебудов. Завод Розенкранца Приватне іноземне підприємство, яке розташовувалося на території сучасного металургійного прокатного заводу «Червоний Виборжець». Випускав мідні монети з 1899 по 1901 номіналом від 1/4 до 3 копійок. Позначення:
|
Мідні монети | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
Срібні монети | ||||||
| ||||||
| ||||||
| ||||||
Золоті монети | ||||||
|
Мідні монети | |||
---|---|---|---|
| |||
| |||
Срібні монети | |||
| |||
Золоті монети | |||
| |||
|
Мідні монети | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
(1730—1740)
|
(1730—1740)
|
(1730)
| ||||||||||||
Срібні монети | ||||||||||||||
(1731—1735)
|
(1739—1740)
| |||||||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Золоті монети | ||||||||||||||
|
Мідні монети |
---|
|
(1740—1741)
|
Срібні монети |
|
Мідні монети | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
(1757—1762)
| ||||||||
Срібні монети | ||||||||
(1755—1761)
| ||||||||
(1742—1757)
| ||||||||
(1744—1758)
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Золоті монети | ||||||||
(1756)
| ||||||||
(1756—1758)
| ||||||||
(1756—1758)
| ||||||||
| ||||||||
(1755—1759)
| ||||||||
|
Мідні монети | ||
---|---|---|
(1762)
| ||
(1762)
{ | ||
(1762)
| ||
(1762)
| ||
(1762)
| ||
Срібні монети | ||
(1762)
| ||
(1762)
| ||
Золоті монети | ||
(1762)
| ||
(1762)
| ||
(1762)
|
Мідні монети
Під час правління Катерини II мідні монети продовжують карбуватися за колишньою стопою і з малюнком зразка 1757 року, але з вензелем Катерини II.
У 1796 році фаворит Катерини II Платон Зубов організував грошову реформу, згідно з якою всі мідні монети мали підвищити свій номінал удвічі методом перекарбування. На нових заготовках виготовляли тільки полушку, оскільки вона була занадто дрібною, і 5 копійок. Монети, крім зниженої вдвічі ваги, мали й інше оформлення: інший вензель імператриці та відсутність герба на реверсі.
Павло I, який прийшов того ж року до влади, скасував карбування, а монети номіналом 10, 4 і 2 копійки, які були в обігу, були знову перекарбовані в монети попереднього типу з датами 1791—1796. На деяких екземплярах можна бачити сліди 2-3 зображень.
Мідні монети | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
Срібні монети | |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
Золоті монети | |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
| |||||||||
|
Мідні монети | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
(1797—1800)
| ||||||||
(1797—1801)
| ||||||||
(1797—1801)
| ||||||||
(1797—1801)
| ||||||||
Срібні монети | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Золоті монети | ||||||||
(1798—1801)
|
Мідні монети | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Срібні монети | |||||||||||||||
(1810—1825)
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
(1810—1825)
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
Золоті монети | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
(1802—1805)
|
За часи правління Миколи I було досить багато змін у монетах, особливо сильно змінювалися мідні монети. Такої різноманітності монет не було за жодного іншого правителя — всього карбувалися монети 35 різних номіналів з міді, срібла, золота та платини[2].
Мідні монети
На початку правління, у 1826—1830 рр., Микола I випускав мідні монети зразка 1810 року — монетної стопи 24 карбованця з одного пуда міді, тож прописана маса копійки в цей час становила 6,825 грама. У період з 1830 по 1839 рік карбувалися так звані «масонські» монети, така назва зумовлена особливим виглядом двоголового орла, який тримає в лапах не скіпетр і державу, а масонські символи: фасції (лікторський пучок), смолоскипи, перуни (блискавки Зевса), стрічку і лавровий вінок. Монетна стопа для мідних монет 1830—1839 рр. становила 36 рублів з пуда міді, тобто вага однієї копійки становила 4,55 грама. У 1839 р. реформою міністра фінансів Є. Ф. Канкріна в Росії було запроваджено срібний монометалізм — грошову систему, в основу якої з 1 січня 1840 р. було покладено срібний рубль. Тоді ж відбулося тимчасове повернення до 16-рублевої стопи для мідної монети нового виду. На мідних монетах з'явився напис «… СЕРЕБРОМ», що ще раз підкреслювало, що всі інші гроші розраховуються відносно срібного рубля. У 1849 році монетну стопу мідних монет було змінено до 32 рубля з пуда міді, що відповідає вазі копійки 5,12 грама. Цього ж року замість 1/4 і 1/2 копійки стали карбувати «полушку» і «грошик».
Срібні монети
Під час правління Миколи I практично щорічно карбувалися всі номінали 5, 10, 20, 25 копійок, полтина і рубль зі срібла 868 проби. Оформлення монет змінювалося кілька разів, але проба срібла і розміри не змінювалися. Срібні 5 копійок за Миколи I випускали весь період його правління, їх поділяють на три типи: орел 1810 року (на монетах 1826 року), орел зразка 1826 року (1826—1831) і орел пізнього типу (1832—1855).
Золоті монети
Протягом усього часу правління Імператора Миколи I із золота карбувався всього один номінал — 5 рублів. Оформлення монети змінювалося 1832 року, але розмір, проба і вага 5 рублів зберігалися незмінними. З 1826 до 1831 року випускали монети із зазначенням маси чистого металу на реверсі і гербом «орел з опущеними крилами» на аверсі, з 1832 до 1855 року — з орлом нового типу (підняті крила) і номіналом на зворотному боці.
Платинові монети
За Миколи I вперше у світі було викарбувано монети з платини, за його ж правління їх було вилучено з обігу через зростання курсу платини. З 1828 по 1845 рік випускали монети з платини номіналом у 3, 6 і 12 рублів.
Мідні монети | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Срібні монети | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Золоті монети | |||||||||||||
| |||||||||||||
Платинові монети | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
|
Срібні пам'ятні монети | |||
---|---|---|---|
| |||
На згадку про відкриття пам'ятника-каплиці на Бородинському полі (1839)
| |||
Сімейний (1835—1836)
| |||
Золоті пам'ятні монети | |||
На згадку про початок карбування із золота Коливано-Воскресенських копалень (1832)
|
Мідні монети | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Срібні монети | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Золоті монети | |||||||||||
(1856—1858)
| |||||||||||
|
Срібні пам'ятні монети | ||
---|---|---|
На згадку про відкриття монумента Імператору Миколі I на коні (1859)
|
Мідні монети | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
(1881—1893)
| |||||||||||
(1881—1894)
| |||||||||||
(1881—1894)
| |||||||||||
(1881—1894)
| |||||||||||
(1881—1894)
| |||||||||||
(1881)
| |||||||||||
Срібні монети | |||||||||||
(1881—1893)
| |||||||||||
(1881—1894)
| |||||||||||
(1881—1893)
| |||||||||||
(1881—1893)
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Золоті монети | |||||||||||
(1881—1885)
| |||||||||||
| |||||||||||
(1886—1894)
|
Срібні пам'ятні монети | ||
---|---|---|
На згадку про коронацію Імператора Олександра III (1883)
|
Мідні монети | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
(1894—1916)
| ||||||
(1894—1916)
| ||||||
(1895—1917)
| ||||||
(1895—1917)
| ||||||
(1895—1917)
| ||||||
(1911—1917)
| ||||||
Срібні монети | ||||||
(1897—1915)
| ||||||
(1895—1917)
| ||||||
(1896—1917)
| ||||||
(1901—1917)
| ||||||
(1895—1901)
| ||||||
(1895—1914)
| ||||||
(1895—1915)
| ||||||
Золоті монети | ||||||
(1897—1911)
| ||||||
(1897)
| ||||||
(1898—1911)
| ||||||
(1897)
|
Срібні пам'ятні монети | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
|
- ↑ Монетные дворы Российской империи russian-money.ru Процитовно 7 січня 2025
- ↑ Монеты Российской империи. Николай I (1825—1855 гг.) coins.brestregion.com Процитовно 6 січня 2025
- Каталог монет России на сайті coinstrail.com