Перейти до вмісту

Монети італійської ліри

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Поштова картка з монетами Італії часів фашистського режиму 1920-х—1940-х років

Монети італійської ліри карбувалися між 1861—2001 роками. Спочатку вони були законним платіжним засобом Королівства Італії (1861—1946), а потім Італійської республіки з 1946 року і до повного переходу на євро 1 січня 2002-го. Протягом всієї своєї історії було випущено 22 номіналів монет, стандартних й пам'ятних та ювілейних. Найменшим номіналом була монета 1 чентезимо, а найбільшим — 10 000 лір.

Історія

[ред. | ред. код]

Королівство Італія

[ред. | ред. код]

Об'єднання Італії також більш виразно показало плутанину в італійській грошовій системі, що існувала до цього, яка в основному була заснована на срібному монометалізмі, тоді як в Королівстві Сардинії й в інших крупних європейських країнах був золотий монометалізм[1]. Щоб узгодити різні грошові системи, було вирішено вибрати біметалізм, натхненний моделлю французького франка, з якої були взяті параметри монет і обмінний курс 1 до 15.50 між золотом і сріблом. Проте італійська монетна система відрізнялася від французької двома аспектами: срібні монети можна було обмінювати в необмеженій кількості з державою, проте було обмеження на обмін між приватними особами; було також вирішено карбувати монети, які номінально мали срібло 900 проби, але фактично містили лише 835 пробу, щоб таким чином наблизити їх до реального обмінного курсу між золотом і сріблом, який становив приблизно 1 до 14,38[2]. Рівно за чотири місяці після проголошення Королівства Італія уряд запровадив нову національну валюту — італійську ліру. Нова валюта як законний платіжний засіб була затверджена королівським указом від 17 липня 1861 року, в якому визначався обмінний курс валют для переходу на ліру і той факт, що місцеві валюти залишалися законним платіжним засобом у відповідних провінціях їх походження[3].

З 1861 року почали карбуватися монети номіналом 1, 2 і 5 чентезимо з міді, 50 чентезимо, 1, 2 і 5 лір зі срібла та 10 і 20 лір із золота. Наказом від 24 серпня 1862 року всі монети колишніх італійських держав були остаточно замінені італійською лірою із вмістом 0.29025 г чистого золота або 4.5 г срібла (до 4.459 г у 1863 році), що відповідало вартості старої наполеонівської ліри та сучасного французького франка[4]. З останньою валютою була повна взаємозамінність, що дозволило увійти в Латинський монетний союз й дозволити вільний обіг французького, швейцарського та бельгійського франків на території об'єднаної Італії. Пізніше до існуючих номіналів були додані монети в 10 чентезимо (мідь), 20 чентезимо (спочатку срібло, а потім мідно-нікелевий сплав), 5, 50 і 100 лір (золото).

Вступ Італії у Першу світову війну (1915 року), призвів до дефіциту металу для карбування монет, через що був відновлений фіатний стандарт, який до цього скасували 1909 року. Фіат проіснував до 1927 року, тоді золотий вміст 1 ліри складав 0.07919 г. 1935 року зобов'язання щодо золотого забезпечення ліри були скасовані, а 1936-го її золотий вміст встановили на рівні 0.04677 г.

Після Першої світової війни монети в 50 чентезимо, 1 і 2 ліри почали карбувати з нікелю, а в роки Другої світової війни — з нержавіючої сталі. Монети номіналом в 5, 10 і 20 лір випускалися зі срібла. Після Другої світової війни через сильну інфляцію чентезимо більше не випускали, найдрібнішим номіналом стала монета в 1 ліру.

Республіка Італія

[ред. | ред. код]

Після референдуму 2 червня 1946 року, який затвердив нову організаційну форму країни — була створена Республіка Італія, тимчасовий глава республіки Енріко де Нікола підписав указ від 6 вересня 1946 року, що дозволяв Державному монетному двору Італії виготовити і випустити монети номіналом 1, 2, 5 та 10 лір, зі сплаву італьма, що складався з алюмінію, магнію та марганцю. З 21 грудня 1946 року монети набули статусу законного платіжного засобу[5].

Саме символи миру, громадянського, морального та економічного відновлення країни надихнули художника Джузеппе Романьйолі[it] та гравера П'єтро Джампаолі на створення першої серії монет: на них були зображені Пегас, оливкова гілка, селянин, що оре землю, уособлення Республіки зі смолоскипом свободи[5].

Між 1953—1954 роками перші ліри припинили своє ходіння як законний платіжний засіб, після чого вони були замінені монетами нового типу[5].

Після завершення розробки дизайну нових монет, 1951 року почалося їхнє карбування. З 1951 року вийшли монети нового типу, номіналом в 1, 5 та 10 лір; а між 1953—1957 роками були впроваджені номінали у 20 (з бронзіталу), 50 і 100 лір (обидва з акмоніталу). Дизайнером монет знову виступив Джузеппе Романьйолі[5].

Також 1957 року було випущено срібну монету номіналом 500 лір. Дизайн обидвох сторін монети виконав П'єтро Джампаолі, її аверс, містив портрет жінки навколо якого були герби усіх регіонів Італії, а реверс містив зображення трьох каравелл Христофора Колумба за скульпторою Гвідо Верої[5].

1959 року через інфляцію було припинено карбування монет номіналом 1 і 2 ліри, а 1967-го припинено карбування срібних монет номіналом 500 лір, оскільки зростання цін на цей дорогоцінний метал сприяло тому, що населення відкладало їх у себе[5].

Згодом, 1976 року, за ескізами Маріо Валлуччі було розпочату випуск монети номіналом 200 лір із бронзіталу, а 1982 року — першої біметалічної монети номіналом 500 лір, зовнішнє кільце якої виготовлялося з акмоніталу, а серцевина — з бронзіталу. Дизайн 500 лір був створений Лаурою Кретарою[it], яка також створила дизайни для монет номіналом в 100 та 50 лір, що почали випускатися з 1993 та 1996 років відповідно. 100 та 50 лір Кретари замінили в обігу так звані «мікромонети» аналогічних номіналів, які карбувалися з 1989 роком за дизайнами попередніх монет, розробленими Романьйолі, але зменшеного діаметру[5].

1997 року за дизайном Уляни Пернацци було випущено останній номінал — біметалеву монету номіналом 1 000 лір, зовнішнє кільце якої було виконано з бронзіталу, а серцевину — з мідно-нікелевого сплаву[5].

Монетні двори

[ред. | ред. код]

За часів правління короля Віктора Еммануїла II, яке тривало між 1861—1878 роками, монети італійської ліри карбувалися низкою італійських підприємств: Римським, Туринським, Міланським, Болонським, Флорентійським та Неапольським монетними дворами. Також карбувалися монети і закордонними підприємствами: Бірмінгемським, Паризьким та Брюсельським монетними дворами. При цьому при Вікторі Еммануїлі II відбувся процес скорочення підприємств, які займалися карбуванням монет, після чого залишилися лише Римський та Міланський монетні двори[6].

Королівство Італія (1861—1946)

[ред. | ред. код]

Віктор Еммануїл II (1861—1878)

[ред. | ред. код]
Зображення Номінал
(лір) 		Матеріал Маса
(г) 		Діаметр
(мм) 		Товщина
(мм) 		Гурт Аверс Реверс Роки карбування
1
чентезимо 		Мідь 1 15 0.75 Гладкий Портрет Віктора Еммануїла II Вінок з дубових та лаврових гілок, зірка 1861—1862,
1867
2
чентезимо 		2 20 0.8
5
чентезимо 		5 25 1.1
10
чентезимо 		10 30 1.5 1862—1863,
1866—1867
20
чентезимо 		Срібло
(835 проба) 		1 16 0.5 Портрет Віктора Еммануїла II Номінал, лаврові гілки 1863
1863, 1867
50
чентезимо 		2.5 18 1 Савойський герб, лаврові гілки 1861—1863
Номінал, лаврові гілки 1863,
1866—1867
1
ліра 		5 23 1.5 Напис Савойський герб, лаврові гілки, номінал 1861—1863
Номінал, лаврові гілки 1863, 1867
2
ліри 		Срібло
(900 проба) 		10 27 1.85 Савойський герб, лаврові гілки, номінал 1862—1863
Номінал, лаврові гілки 1863
5
лір 		25 37 2.55 Савойський герб, лаврові гілки 1861—1866,
1869—1878
5
лір 		Золото
(900 проба) 		1.61 17 0.6 Рифлений 1865
10
лір 		3.22 18 0.8 1862—1863,
1865
20
лір 		6.45 21 1.3 1861—1878
100
лір 		32.26 34 2.3 1864, 1872,
1878

Тиражі

[ред. | ред. код]

Умберто I (1878—1900)

[ред. | ред. код]
Зображення Номінал
(лір) 		Матеріал Маса
(г) 		Діаметр
(мм) 		Товщина
(мм) 		Гурт Аверс Реверс Роки карбування
1
чентезимо 		Мідь 1 15 0.75 Гладкий Портрет Умберто I Вінок з дубових та лаврових гілок, зірка 1895—1897,
1899—1900
2
чентезимо 		2 20 0.8 1895—1898,
1900
5
чентезимо 		5 25 1.1 1895—1896
10
чентезимо 		10 30 1.5 1893—1894
20
чентезимо 		Мідно-нікелевий сплав 4 21 1.4 Рифлений Вінок з дубових та лаврових гілок, корона, зірка Номінал 1894—1895
50
чентезимо 		Срібло
(835 проба) 		2.5 18 1 Гладкий Портрет Умберто I Савойський герб, лаврові гілки, зірка 1889, 1892
1 ліра 5 23 1.5 Напис 1883—1884,
1886—1887,
1892,
1899—1900
2 ліри 10 27 1.85 1881—1887,
1887—1889
5 лір Срібло
(900 проба) 		25 37 2.55 1878—1879
20 лір Золото
(900 проба) 		6.45 21 1.3 Рифлений 1879—1886,
1888—1891,
1893, 1897
50 лір 16.12 28 1.9 1884, 1888,
1891
100 лір 32.26 34 2.3 1880,
1882—1883,
1888, 1891

Тиражі

[ред. | ред. код]

Віктор Еммануїл III (1900—1946)

[ред. | ред. код]
Зображення Номінал Матеріал Маса
(г) 		Діаметр
(мм) 		Товщина
(мм) 		Гурт Аверс Реверс Роки карбування
1
чентезимо 		Мідь 1 15 0.85 Гладкий Портрет Віктора Еммануїла III Вінок з дубових та лаврових гілок, зірка 1902—1905,
1908
Фігура Італії у човні, на тлі моря. Номінал 1908—1918
2
чентезимо 		2 20 0.9 Вінок з дубових та лаврових гілок, зірка 1903,
1905—1908
Фігура Італії у човні, на тлі моря 1908—1912,
1914—1917
5
чентезимо 		5 25 1.5 1908—1909,
1912—1913,
1915, 1918
3.25 19.5 Пшеничний колос, номінал 1919—1937
Орел, що тримає фасції. Савойський герб 1936—1939
Бронза 2.95 1939—1943
10 чентезимо Мідь 5.4 23 1.9 Бджола на квітці, рік випуску 1919—1937
Савойський герб та фасції. Пшеничний колос та дубове листя 1936—1939
Бронза 4.9 1939—1943
20
чентезимо 		Нікель 4 21.5 1.4 Рифлений Бюст жінки, що тримає пшеничне колосся. Фігура свободи з факелом. Савойський герб 1908—1914,
1919—1922,
Мідно-нікелевий сплав Номінал, вінок з дубового листя Савойський герб, дубові та оливкові гілки 1918—1920
Нікель (1936);
нержавіюча сталь
(1939-40: не магнітна;
1939-43: магнітна) 		1.7 Портрет Віктора Еммануїла III Жіноча голова. Фасції та Савойський герб 1936,
1939—1943
25 чентезимо Нікель 4.15 1.5 Номінал, оливкові гілки Геральдичний орел із Савойським гербом 1902—1903
50
чентезимо 		6 24 2.1 Гладкий або
рифлений 		Портрет Віктора Еммануїла III Фігура Італії з факелом на колісниці 1919—1921,
1924—1925
Нікель (1936);
нержавіюча сталь
(1939-40: не магнітна;
1939-43: магнітна) 		Рифлений Орел і фасції. Савойський герб 1936,
1939—1943
1
ліра 		Срібло
(835 проба) 		5 23 1.5 Напис з візерунком Геральдичний орел із Савойським гербом 1901—1902,
1905—1907
Фігура Італії на колісниці 1908—1910,
1912—1913
1915—1917
Нікель 8 26.8 1.9 Рифлений Фігура Італії, що сидить на п'єдисталі Оливковий вінок, Савойський герб 1922—1924,
1928
Нікель (1936);
нержавіюча сталь
(1939-40: не магнітна;
1939-43: магнітна) 		27 2 Портрет Віктора Еммануїла III Орел і фасції позаду. Савойський герб 1936,
1939—1943
2
ліри 		Срібло
(900 проба) 		10 Напис Геральдичний орел із Савойським гербом 1901—1907
Фігура Італії на колісниці 1908,
1910—1912
Фігура Італії на колісниці 1914—1917
Нікель 29 Гладкий Фасції 1923—1927
Нікель (1936);
нержавіюча сталь
(1939-40: не магнітна;
1939-43: магнітна) 		Гладкий
(1936)
рифлений
(1939-40) 		Орел та фасції. Оливковий вінок. Савойський герб 1936,
1939—1943
5
лір 		Срібло
(900 проба) 		25 37 3 Напис з візерунком Геральдичний орел із Савойським гербом 1901
Фігура Італії на колісниці 1914
Срібло
(835 проба) 		5 23 1.65 Напис з візерунком Орел, сокира та пучок палиць 1926—1935
Алегорія родючості: жіноча фігура в оточенні дітей 1936—1937
10
лір 		Золото
(900 проба) 		3.23 18 0.8 Рифлений Фігура Італії, зображена у вигляді орачки 1910, 1912
Срібло
(835 проба) 		10 27 2.1 Напис з візерунком Фігура Італії на колісниці, що тримає фасцію та поводи 1926—1930
Фігура Італії, що стоїть на носі корабля та несе перемогу 1936
20
лір 		Золото
(900 проба) 		6.45 21 1 Рифлений Геральдичний орел із Савойським гербом 1902—1903,
1905, 1908
Фігура Італії, зображена у вигляді орачки 1910, 1912
Срібло
(800 проба) 		15 35.5 2.1 Чоловіча фігура та фігура Італії й спирається на щит з Савойським гербом 1927—1928
20 2.3 Фігура Італії, яка несе Перемогу та тримає фасції, їдучи у колісниці 1936
50
лір 		Золото
(900 проба) 		16.12 28 1.9 Фігура Італії, зображена у вигляді орачки 1910, 1912
4.39 20.5 Ліктор з фасціями 1931—1933
Орел, Савойський герб, фасції 1936
100
лір 		32.25 35 2.3. Геральдичний орел із Савойським гербом 1903, 1905
Фігура Італії, зображена у вигляді орачки 1910, 1912
8.79 23.5 1.7 Фігура Італії, яка стоїть на носі корабля 1931—1933
Ліктор з фасціями, Савойський герб 1936—1937,
1940

Тиражі

[ред. | ред. код]

Республіка Італія (1946—…)

[ред. | ред. код]
Зображення Номінал
(лір) 		Матеріал Маса
(г) 		Діаметр
(мм) 		Товщина
(мм) 		Гурт Аверс Реверс Роки карбування
1 Алюміній 1.25 21.6 1.5 Гладкий Голова жінки, прикрашена колосками пшениці Апельсинова гілка 1946—1950
Італьма 0.625 17.2 1.15 Чашкові ваги Ріг достатку 1951–1959
2 Алюміній 1.75 24.1 2 Селянин із плугом Пшеничний колос 1946—1950
Італьма 0.8 18.3 1.5 Рифлений Медоносна бджола Оливкова гілка 1953–1959
5 Алюміній 2.5 26.7 2 Голова жінки із смолоскипом Виноградне гроно 1946—1950
Італьма 1 20.3 1.4 Гладкий Кермо Дельфін 1951–1998
10 Алюміній 3 29 2.1 Напис Пегас Плуг 1946—1950
Італьма 1.6 23.3 1.5 Гладкий Плуг Колоски пшениці 1951—1999
20 Бронзітал 3.6 21.3 1.6 Рифлений
(1957—1959)
гладкий
(1969—1999) 		Жінка, прикрашена колосками Дубова гілка 1957–1959,
1969–1999
50 Акмонітал 6.25
(1954—1989)
2.7
(1990—1995) 		24.8
(1954—1989)
16.55
(1990—1995) 		2 Рифлений
(1990—1995)
гладкий
(1990—1995) 		Жінка, увінчана дубовими гілками Римський бог вогню Вулкан 1954—1995
Мідно-нікелевий сплав 4.5 19.2 1.9 Гладкий «Італія турріта» Рослінний орнамент 1996–1999
100 Акмонітал 8
(1955—1989)
3.3
(1990—1992) 		27.8
(1955—1989)
18.3
(1990—1992) 		2 Рифлений Жінка, увінчана оливковим вінком Мінерва, римська богиня війни і мудрості 1955–1992
Мідно-нікелевий сплав 4.5 22 1.5 Переривчасто-рифлений «Італія турріта» Оливкова гілка, дельфін, колос і чайка 1993–1999
200 Бронзітал 5 24 2 Рифлений Профіль жінки Зубчасте колесо 1977–1998
500 Срібло
(835 проба) 		11 29.3 Напис Портрет жінки в одязі епохи Відродження. По краю розташовані герби дев'ятнадцяти регіонів Три каравели 1958—2001
Акмонітал
Бронзітал 		6.8 25.8 Переривчасто-рифлений Жінка, прикрашена пір'ям Площа Квірінале[it] 1982–1995
1000 Бронзітал
Мідно-нікелевий сплав 		8.8 27 «Італія турріта» Політична карта Європи 1997–1998

Тиражі

[ред. | ред. код]

Пам'ятні та ювілейні монети

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пам'ятні та ювілейні монети італійської ліри

Випускалися пам'ятні та ювілейні монети номіналами: 1, 100, 200, 500, 1000, 2000, 5000, 10000, 50000 і 100000 лір.[10]

Див. також

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Alfredo Taracchini. Addio, cara lira: Storia illustrata della moneta che ha accompagnato per duecento anni la vita del nostro paese. — Bologna : Edizioni Pendragon, 1999. — 237 с. — ISBN ISBN 9788883420146.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Taracchini, 1999, с. 79.
  2. ↑ Taracchini, 1999, с. 80.
  3. ↑ REGIO DECRETO 17 luglio 1861, n. 123 normattiva.it Процитовано 13 липня 2022
  4. ↑ LEGGE 24 agosto 1862, n. 788 normattiva.it Процитовано 13 липня 2022
  5. ↑ а б в г д е ж и Repubblica Italiana — Lira numismatica-italiana.lamoneta.it Процитовано 28 вересня 2023
  6. ↑ а б Тиражі монет італійської ліри 1861—1878 років ru.ucoin.net Процитовано 19 вересня 2023
  7. ↑ Тиражі монет італійської ліри 1878—1900 років ru.ucoin.net Процитовано 19 вересня 2023
  8. ↑ Тиражі монет італійської ліри 1900—1946 років ru.ucoin.net Процитовано 19 вересня 2023
  9. ↑ Тиражі монет італійської ліри 1946—2001 років ru.ucoin.net Процитовано 19 вересня 2023
  10. ↑ Repubblica Italiana (1946-2001). Commemorative coins en.ucoin.net Процитовано 31 грудня 2022

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Монети_італійської_ліри&oldid=44317765