Очікує на перевірку

Монокіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монокіні Гернрайха зразка 1964 р.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Монокіні (значення).
Не слід плутати з монокінами — різновидом цитокінів.

Монокі́ні (англ. monokini) — різновид жіночого купального костюму, що складається тільки з одного елемента. Первісно так називався вид купальника, який залишав груди відкритими. Зараз цим словом також називають як суцільний купальник з вирізом попереду, так і жіночий купальник з одних плавок. Слово monokini утворене від bikini, де початкове bi- внаслідок регресивної деривації переосмислене як приставка зі значенням «подвійний»[1] (від лат. bis): із заміною її на mono- — «одинарний» (від дав.-гр. μόνος)[2].

Деякі виробники і продавці вживають щодо сучасних монокіні такі терміни, як «купальник топлес» (topless swimsuit), «бікіні топлес» (topless bikini)[3] чи «унікіні» (unikini)[4].

Історія

[ред. | ред. код]
Клуб «Кондор», де Керол Дода в червні 1964 уперше публічно надягла монокіні

Перший зразок монокіні розробив американський модельєр німецького походження Руді Гернрайх у 1964 році. Він складався з короткого обтяжного низу, що звужувався від стегон до талії[5], і двох бретель[6]. Монокіні не закривало груди, бо нижня частина доходила тільки до ділянки діафрагми, а бретелі проходили між грудьми, йшли через плечі й спускалися донизу, де з'єднувалися з низом[7]. Монокіні Гернрайха став першим жіночим купальником «топлес»[8][9]. Деякі вважають, що сміливий дизайн Гернрайха поклав початок сексуальній революції[9], чи був принаймні, одним з її символів[10].

Гернрайх розробив свій купальник у знак протесту проти суспільства, що придушує свободу вияву. Первісно він не мав наміру його комерційного виробництва[11], але Сьюзан Керленд з журналу Look умовила його зробити монокіні доступним широкій публіці. Коли перша фотографія купальника, який демонструвала модель Пеггі Моффітт, з'явилася 3 червня 1964 р. у журналі мод Women's Wear Daily (фотограф Вільям Клекстон)[12], це принесло багато суперечливих відгуків у США і в інших країнах. Гернрайх продав близько 3 000 одиниць продукції, але тільки в двох з них покупниці наважилися показатися на публіці. Перше монокіні надягла публічно Керол Дода 22 червня 1964 р. у сан-франциському нічному клубі «Кондор» (упровадивши тим самим еру клубного топлес у Сполучених Штатах), у другому з'явилася модель Тоні Лі Шеллі в липні 1964 на пляжі в Чикаго (вона була затримана поліцією).

Пропозиція від Playboy

[ред. | ред. код]

У 1985 році Моффітт повідомила, що в 1964 році їй пропонували 17 тисяч доларів (що відповідає 134 000 за курсом 2017 р.) за право опублікувати в журналі Playboy її фотографію у монокіні топлес, зроблену В. Клекстоном. Але вона відмовилась. «Я відкинула пропозицію як щось немислиме. І я хочу експлуатувати жінок не більш, ніж я хотіла цього в 1964-му. Моє рішення не змінилось. Це вбрання поки ще пов'язане зі свободою, а не з виставлянням» (I turned it down as unthinkable. And I don't want to exploit women any more now than I did in 1964. The statement hasn't changed. The suit still is about freedom and not display)[13].

Пізніші варіанти

[ред. | ред. код]
Сучасні варіанти монокіні
Сучасні моделі монокіні варіюють від жіночого купальника з одних плавок (ліворуч) до суцільного купальника з вирізами (праворуч)

Топлес досяг піку популярності протягом 1970-х. На початку 1980-х поширюється варіант монокіні, що являє собою нижню частину бікіні — одні плавки без бюстгальтера (вони також називаються унікіні)[14]. У 2010-х дизайнери продовжують розробляти монокіні з відкритими грудьми, призначені для хатнього носіння чи для пляжів, де топлес дозволений[5].

Більшість сучасних моделей монокіні не схожі на купальний костюм Гернрайха: це суцільний купальник, який закриває груди жінки, але як правило, з широкими вирізами[15] по боках, на спині і попереду. Верх і низ з'єднані смугами тканини, джгутами, ланцюжками, шнурами. Ззаду монокіні має вигляд двоскладеного бікіні. Дизайн робить ставку не на функціональність, але на естетику[16]. Деякі варіанти включають задню частину в стилі G-стрингів, інші пропонують повне закриття сідниць.

Пубікіні

[ред. | ред. код]

У 1985 році, за чотири тижні до смерті, Гернрайх представив менш відомий купальник «пубікіні» (pubikini). Цей купальний костюм складався з одних дуже маленьких плавок, що залишали відкритим лобок (mons pubis)[17][18][19]. Виконані в стилі трусів-тонг, V-подібної форми[20], спереду вони мали тільки вузьку смужку тканини, відкриваючи лобкове волосся[21][22]. Пубікіні описували як «родзинку серед купальників», яка давала повну свободу людському тілу[23].

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монокіні

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Burridge, Kate (2004). Blooming English. Cambridge University Press. с. 153. ISBN 0521548322. Архів оригіналу за 29 січня 2018. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. ↑ Gurmit Singh; Ishtla Singh (2013). The History of English. Routledge. с. 13—14. ISBN 9781444119244. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. ↑ Monokini. Архів оригіналу за 18 August 2015. Процитовано 20 серпня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  4. ↑ Bikini Science. Bikini Science. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  5. ↑ а б Bikini Styles: Monokini. Everything Bikini. 2005. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 13 січня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  6. ↑ Monokini. Free Dictionary. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 20 серпня 2015.
  7. ↑ Nangle, Eleanore (10 червня 1964). Topless Swimsuit Causes Commotion. Chicago Tribute. Архів оригіналу за 14 September 2015. Процитовано 20 серпня 2015. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  8. ↑ Rosebush, Judson. Peggy Moffitt Topless Maillot in Studio. Bikini Science. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  9. ↑ а б Alac, Patrik (2012). Bikini Story. Parkstone International. с. 68. ISBN 1780429517. Архів оригіналу за 29 січня 2018. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  10. ↑ Fit Celebrates the Substance of Style. Elle. 5 липня 2009. Архів оригіналу за 24 September 2015. Процитовано 23 серпня 2015. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  11. ↑ Bay, Cody (16 червня 2010). The Story Behind the Lines. Архів оригіналу за 4 July 2013. Процитовано 22 січня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  12. ↑ The Rudi Gernreich Book. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 11 січня 2013.
  13. ↑ Levine, Bettijane (2 серпня 1985). Commentary: Retrospective Keeps Alive the Gernreich Genius for Controversy. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 6 March 2016. Процитовано 20 жовтня 2015. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  14. ↑ Maynard, Margaret (2001). Out of Line. Sydney, New South Wales, Australia: University of New South Wales Press. с. 156. ISBN 0868405159.
  15. ↑ Monokini. LoveToKnow. Архів оригіналу за 3 грудня 2006. Процитовано 7 грудня 2008.
  16. ↑ Portraits: Photographs from Europe and America (2004) Klaus Honnef, Helmut Newton and Carol Squiers. page 21, Schirmer, ISBN 382960131X
  17. ↑ Cathy Horn, «Rudi Revisited», The Washington Post, November 17, 1991, page 3
  18. ↑ Elizabeth Gunther Stewart, Paula Spencer & Dawn Danby, The V Book: A Doctor's Guide to Complete Vulvovaginal Health (2002), page 104, Bantam Books, ISBN 0-553-38114-8
  19. ↑ Ellen Shultz, ред. (1986). Recent acquisitions: A Selection, 1985-1986. New York: Metropolitan Museum of Art. с. 48. ISBN 978-0870994784.
  20. ↑ overzero.com. Metroland. Metroland. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 12 листопада 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  21. ↑ Elizabeth Gunther Stewart, Paula Spencer and Dawn Danby, The V Book, page 104, Bantam Books, 2002, ISBN 0553381148
  22. ↑ Catalog adds options for overweight girls [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.], Denver Post, 1992-01-02
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Монокіні&oldid=40448484