Перейти до вмісту

Монолітна система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Монолітна система - це система що складається з одного суцільного компонента, за аналогом моноліта. Тей термін може мати дещо відмінні значення в контексті програмного й апаратного забезпечення.

У прикладному програмуванні

[ред. | ред. код]

Програму називають «монолітною»[en], якщо вона має монолітну архітектуру, в якій функціонально різні аспекти (наприклад інтерфейс користувача, зберігання даних, генерація звітів, обробка запитів від клієнтів, запуск ракет і т.п.) переплетені між собою, а не складаються з відокремлених компонентів.[1][2]

В апаратному забезпеченні

[ред. | ред. код]

Електронна система апаратних засобів, така як багатоядерний процесор, називається «монолітною», якщо його компоненти інтегровані разом до єдиної інтегральної схеми, а схема виконана на одному кристалі.[3]

В системному програмуванні

[ред. | ред. код]

В системному програмуванні, монолітне ядро має операційна система яка повністю розміщується в просторі ядра[en].

Зноски

[ред. | ред. код]
  1. Rod Stephens (2 березня 2015). Beginning Software Engineering. John Wiley & Sons. с. 94. ISBN 978-1-118-96916-8.
  2. Harris, Chandler (2022). Microservices vs. monolithic architecture: When monoliths grow too big it may be time to transition to microservices. atlassian.com.
  3. Morris, Noel M. (1976). Monolithic Integrated Circuits. Semiconductor Devices (англ.). Macmillan Education UK. с. 119—130. ISBN 978-1-349-15671-9.