Монстера приємна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Монстера приємна
Monstera deliciosa
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Кліщинцеві (Araceae)
Рід: Монстера (Monstera)
Вид:
Монстера приємна (M. deliciosa)
Біноміальна назва
Monstera deliciosa
Liebm., 1849

Монстера приємна[1] (Monstera deliciosa) — вид квіткових рослина родини ароїдних (Araceae).

Це найбільша ліана з родини ароїдних. Відносно м'яке трав'яне стебло товщиною 6–7,5 сантиметрів виростає в середньому на 9–10 метрів, часто на стеблі з'являються відгалуження, їхня кількість збільшується з віком рослини. Як і інші монстери, приємна воліє рости вгору. Волочиться по землі рослина лише в рідкісних випадках, наприклад у пошуках опори для зростання. У закритому ґрунті і в домашніх умовах ця рослина до розмірів триповерхового будинку, природно, не виростає; 3 метри в довжину максимум для рослин вирощених у неволі.

Листя монстери приємної росте на тонких довгих черешках, має характерну овально-серцеподібну форму. Саме листя шкірясте, гладке, майже глянцеве і досить товсте. Від серцевини листа розходяться розрізи під кутом близько 45 градусів. У дикій природі листки монстери приємної виростають до 1,5 метра в діаметрі у дорослих рослин і до 90 см — у молодих. У закритому ґрунті — до 40–60 см.

Поширення та спосіб життя

[ред. | ред. код]

Вологі тропічні ліси Амазонії вважаються батьківщиною цієї дивовижної ліани.

Вона плодоносить, причому смачними і, головне, їстівними ягодами. Плід монстери — це велика ягода довжиною 20–30 см, шириною 5–9 см з товстою лускоподібною шкіркою і соковитою ароматною м'якоттю за смаком нагадує суміш банана і ананаса. Ягода настільки смачна й поживна, що дану монстеру вирішили вирощувати як плодоносну рослину в країнах з тропічним кліматом: Індія, Австралія тощо.

Недозрілі ягоди монстери містять велику кількість оксалату кальцію[en]. Ця речовина, в принципі не особливо небезпечна для людини, але викликає тривале відчуття печії в роті.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

[ред. | ред. код]