Перейти до вмісту

Мончадський Олександр Самойлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мончадський Олександр Самойлович
Народився19 березня 1897(1897-03-19)[1]
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер31 грудня 1974(1974-12-31)[1] (77 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
 Російська імперія
Діяльністьентомолог, еколог, паразитолог
Alma materЛенінградський державний університет імені О. С. Пушкіна
Санкт-Петербурзький державний університет
Галузьдиптерологія, ентомологія[2], Комарі[2], паразитологія[2] і екологія[2]
ЗакладЗоологічний інститут РАН[3]
Вчене званняпрофесор[3]
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникДогель Валентин Олександрович
Війнанімецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці»

Олександр Самойлович Мончадській (рос. Александр Самойлович Мончадский; 19 березня 1897, Санкт-Петербург - 31 грудня 1974, Ленінград ) ― російський і радянський ентомолог, паразитолог, еколог, спеціаліст із кровосисних двокрилих. Один з найбільш авторитетних радянських екологів і паразитологів XX століття[4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Мончадський народився в Санкт-Петербурзі в родині провізора. Закінчив Тенішевське училище, згодом вступив до Лісного інституту (Російська імперія).

1916 року був призваний на військову службу. 1918 році повернувся до Петрограду й продовжив навчання на біологічному відділенні Петроградського університету. Однак, через рік, Олександра Мончадського знову мобілізували до Червоної Армії[5] .

1921 року Олександр Самойлович продовжив навчання в Петроградському університеті й розпочав наукову діяльність під керівництвом В. О. Догеля. Захистив магістерську дисертацію на тему: «Стігмальні пластинки личинок Culicidae».

У період від 1928 до 1930 рр. працював науковим співробітником Природничого-наукового інституту.

Від 1924 року й до кінця життя працював у Зоологічному інституті АН СРСР, виконував обов'язки секретаря Комісії із вивчення малярійних комарів.

1938 року захистив докторську дисертацію на тему «Еволюція личинок і їх зв'язок з еволюцією дорослих комах у межах родини Culicidae».

Від 1942 до 1974 року керував відділом (пізніше лабораторією) паразитології засновником якого був академік Є. Н. Павловський [5] .

Деякий час Олександр Мончадській працював на кафедрі ентомології, де продовжував свої дослідження у галузі морфології, екології та систематики личинок комарів[5].

У 1955 році підписав «лист трьохсот», в якому критикувались наукові погляди і практична діяльність Т. Д. Лисенко (так звана лисенківщина).

Наукові досягнення

[ред. | ред. код]

Олександр Мончадський розробляв наукові основи боротьби з кровосисними двокрилими, вивчав личинки кровосисних комарів. У результаті цих досліджень з'явився перший визначник личинок цієї родини палеарктичної фауни. Досліджував внутрішні й міжвидові відносини комарів-хаоборид, надав оцінку спроможності личинок цієї родини до знищення кровосисних комарів. Його дослідження доволи, що личинки роду Cryophyla не привиредливі до їжі й разом з личинками Culicidae залюбки поїдають також представників свого власного виду, а роди Choaborus і Mochlonyx серед різноманіття їжі надають перевагу личинкам кровосисних комарів[6].

Наукові дослідження О. Мончадского були спрямовані на вивчення екології кровосисних двокрилих, передусім представників родини Culicidae. Він установив закономірності нападу гнусу на людину в залежності від різних екологічних факторів[7] . Виділив два типи поведінки самок кровосисних двокрилих. Перший тип ― «пошуковий політ», коли голодні самки залишають притулок й активно шукають об'єкти кровосисання. Цей тип характерний для ґедзів і майже не виражений у мокреців. Другий ― «підстерігаючий тип», коли самки ховаються в рослинному ярусі чи сидять на поверхні ґрунту. Якщо поблизу цього місця проходить людина або тварина, то самки вилітають і нападають на своїх жертв, переслідуючи їх. Цей тип найбільш характерний для мошок і кровосисних комарів, не спостерігається у ґедзів. Окремий випадок пошукового політу є «наповзання», що є типовим для мокреців.

Розробив оригінальну класифікацію екологічних факторів, у якій адаптація організмів до факторів середовища залежить від ступеня сталості впливу цих факторів. Вони можуть змінюватись з певною періодичністю або бути не періодичними. Періодичні фактори поділяються при цьому на первинні і вторинні. До первинних періодичних факторів віднесені явища, пов'язані з обертанням Землі ― добова зміна освітленості, зміна пір року. Вторинні періодичні фактори формуються під впливом первинних. До них відносяться режим вологості й температури повітря, кількість опадів, продуктивність рослинності (для травоїдних тварин), уміст розчинених газів у воді[8][9].

Олександр Самойлович розробив об'єктивний і точний метод обліку літаючих кровосисних двокрилих за допомогою «облікового дзвону», який отримав назву «дзвінок Мончадського». Цей прилад ― конусоподібний чохол із білої бязі висотою 2 м і діаметром 1,4 м, який закріплюються над об'єктом-приманкою. Через деякий час експозиції, дзвінок опускають, а комах, що опинилися в ньому, відловлюють[10] [11].

За цикл праць у галузі вивчення паразитичних комах 1972 року Олександр Мончадський отримав «Золоту медаль ім. Є. Н. Павловського».

Олександр Мончадський працював головним редактором журналу «Защита растений» (від 1930 року) і «Паразитологического сборника» (від 1940 року). З 1967 року він був заступником редактора журналу «Паразитология» [5] .

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • Мончадский А. С. Летающие кровососущие двукрылые — гнус: (Способы защиты и методы исследования). — Москва-Ленинград : Изд-во Академии наук СССР, 1952. — 68 с.
  • Мончадский А. С. Личинки кровососущих комаров СССР и сопредельных стран. (Подсемейство Culicinae). — Москва-Ленинград : Изд-во Академии наук СССР, 1951. — 291 с.
  • Мончадский А. С., Штакельберг А. А. Малярийные комары Таджикистана и меры борьбы с ними. — Сталинабад, 1943. — 95 с.
  • Благовещенский Д. И., Брегетова Н. Г., Мончадский А. С. Активность нападения комаров в природных условиях и ее суточная ритм // Зоологический журнал. — 1943. — Т. 22, № 3 (30 грудня). — С. 138—153.
  • Ковров Б. Г., Мончадский А. С. О возможности применения поляризованного света для привлечения насекомых // Энтомологическое обозрение. — 1963. — Т. 42, № 1 (30 грудня). — С. 49—55.
  • Гуцевич А. В., Мончадский А. С., Штакельберг А. А. Комары: Семейство Culicidae. — Ленинград : Наука, 1970. — 384 с.
  • Иванов А. В.[ru], Мончадский А. С., Полянский Ю. И.[ru], Стрелков А. А.[ru]. Большой практикум по зоологии беспозвоночных. Типы: Кольчатые черви, Членистоногие. Учебное пособие для студентов биологических специальностей ун-тов. Ч. 2. — 3-е изд., переработанное и дополненное. — М. : Высшая школа, 1983. — 543 с.
  • Быховский Б. Е.[ru], Козлова Е. В., Мончадский А. С., Наумов В. Д., Соколов А. С., Рыков Н.А., Терентьев П. В.[ru]. Биология. Животные. 7-8 классы. Учебник / Под ред. М. А. Козлова. — 23-е изд. — М. : Просвещение, 1993. — 256 с. — ISBN 5-09-004388-4.

Таксони названі на честь Мончадського

[ред. | ред. код]

На честь Мончадскій названо рід пір'яних кліщів Montchadskiana Dubinin, 1951[12] з родини Pterolichidae й вид комарів Aedes montchadskyi Dubitsky, 1968 [13] .

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Быховская-Павловская И. Е. Памяти профессора Александра Самойловича Мончадского (1897—1974) // Паразитология — Отделение биологических наук РАН, 1975. — Т. 9, вып. 2. — С. 205–206. — ISSN 0031-1847
  2. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Бардина С. В. «Работать без единой книги очень трудно»: по материалам писем А.Н. Световидова 1941−1945 гг, "Working without a single book is very difficult:" based on A. N. Svetovidov’s letters from 1941—1945 // Историко-биологические исследования — 2024. — Т. 16, вып. 2. — С. 120–139. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  4. ↑ Кафедра энтомологии Санкт-Петербургского университета в XX-м веке. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 14 лютого 2021.
  5. ↑ а б в г Быховская-Павловская И. Е., Дубинина М. Н. Памяти профессора Александра Самойловича Мончадского // Паразитология. — 1975. — Т. 9, № 2 (30 грудня). — С. 205—206. Архівовано з джерела 20 березня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
  6. ↑ Мончадский А. С. Роль личинок Chaoborinae (Diptera, Culicidae) в уничтожении личинок кровососущих комаров // Зоологический журнал. — 1964. — Т. 43, № 3 (30 грудня). — С. 455—466.
  7. ↑ Мончадский А. С. Летающие кровососущие двукрылые на территории СССР и некоторые закономерности их нападения на человека // Энтомологическое обозрение. — 1956. — Т. 35, № 3 (30 грудня). — С. 547—558.
  8. ↑ Мончадский А. С. Понятие о факторах в экологии // Зоологический журнал. — 1961. — Т. 40, № 9 (30 грудня). — С. 1299-1303.
  9. ↑ Мончадский А. С. Экологические факторы и принципы их классификации // Журнал общей биологии. — 1962. — Т. 23, № 5 (30 грудня). — С. 370-380.
  10. ↑ Сафьянова В. М. Об использовании колокола А. С. Мончадского при полевом испытании действия репеллентов на кровососущих двукрылых // Зоологический журнал. — 1960. — Т. 39, № 8 (30 грудня). — С. 1169-1173.
  11. ↑ Веселкин А. Г., Константинов С. А., Ульянов К. Н. Новая конструкция учетного полога для оценки численности кровососущих двукрылых // Паразитология. — 1993. — Т. 27, № 4 (30 грудня). — С. 354-358. Архівовано з джерела 20 березня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
  12. ↑ Дубинин В. Б. Перьевые клещи птиц Барабинской лесостепи. Сообщение 1. перьевые клещи водоплавающих и болотных птиц отрядов пастушковых, поганок, веслоногих, пластинчатоклюввых, цапель, чаек и куликов // Паразитологический сборник. — 1951. — Т. 13 (30 грудня). — С. 120—256.
  13. ↑ Дубицкий A. М. Новый вид комара Aedes montchadskyi sp. n. из бассейна Или // Паразитология. — 1968. — Т. 2, № 3 (30 грудня). — С. 218—224. Архівовано з джерела 20 березня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мончадський_Олександр_Самойлович