Перейти до вмісту

Морквянець гірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Морквянець гірський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Морквянець (Ligusticum)
Вид:
Морквянець гірський (L. mutellina)
Біноміальна назва
Ligusticum mutellina
(L.) Crantz, 1767

Морквянець гірський (Ligusticum mutellina) — рослина родини окружкових (Apiaceae). Інші назви — лігустик мутеліновий, лігустикум мутеліновий, у народі також бурич скальний, морква гірська, морква дика, морквівник, морквинець, свиндюх[1]

Це запашна багаторічна трав'яна рослина 10—50 см заввишки. Листки трикутні, тричі перистоскладні, на довгих черешках. Суцвіття — складна парасолька з 7—15 променями без листочків обгортки.

Ареал охоплює Альпи, а також гори Південної Європи та Центральної Європи, у тому числі Українські Карпати. Віддає перевагу свіжим ґрунтам. Росте на пасовищах, гірських луках на висоті від 1 100 до 3 000 м над рівнем моря.

Суцвіття

Цю рослину використовують у кулінарії як петрушку. Крім цього, рослина використовується як приправа до сиру. Екстракт із коріння є постійною складовою частиною численних лікерів із запашних трав і настоянок.

Морквянець гірський вважається найкращою кормовою рослиною Альп. Його молоді пагони багаті на білок і жири, завдяки чому морквянець є доброю кормовою рослиною для худоби. Споживання морквянцю сприяє молочній продуктивності, допомагає при кольках і простуді.

Корінь рослини інтенсивно використовується у народній медицині при здутті, закріпленні шлунку, хворобах печінки, нирок і сечового міхура, а також при деяких жіночих захворюваннях.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]