Мороз Михайло Якимович
| Михайло Якимович Мороз | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 20 травня 1905 с. Бубнівка Гайсинського району на Вінниччині | |||
| Помер | 13 липня 1937 (32 роки) Київ | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | вірш, нарис, оповідання, повість, п’єса | |||
|
| ||||
Миха́йло Яки́мович Моро́з (20 травня 1905, с. Бубнівка Гайсинського району на Вінниччині — 13 липня 1937, Київ) — український радянський поет, прозаїк, драматург.
Михайло Якимович Мороз народився 20 травня 1905 р. в селі Бубнівка Гайсинського району на Вінниччині в хліборобській сім'ї.
Закінчив Гайсинський землемірний технікум, кілька років працював геодезистом. З 1928-го по 1931 рік був співробітником редакції газети «Колгоспне село».
Арештований 25 лютого 1937 року. Проходив в одній справі із Дмитром Чепурним, Гнатом Пронем, Борисом Коваленком, Володимиром Ярошенком.
Звинувачений за ст. 54—8 КК УРСР 1927—60рр. (терористичний акт); ст. 54—11 КК УРСР 1927—60рр. (підготування до контрреволюційних злочинів).
Розстріляний 13 липня 1937 року в Києві.
|
420. Мороз Михайло Якимович 23.05.1905
Україна Вінницька область Гайсинський р-н с. Бубнівка Українець Середня письменник безпартійний Одружений дружина - Мороз Віра Петрівна; син - Валентин, 10 р.; дочка - Галина, 5 р. 25.02.1937 ст. 54-8 КК УРСР 1927-60рр. (терористичний акт); ст. 54-11 КК УРСР 1927-60рр. (підготування до контрреволюційних злочинів) Військова колегія Верховний суд; СРСР 13.07.1937 ВМП (розстріл); конфіскація усього майна, яке належить засудженому на правах особистої власності розстріляний 13.07.1937 року в Києві Фонд № 6, АІДС № 8171, арх. № 45056[1]. |
|
У його особовій справі, яка зберігається в Спілці письменників України, є копія ухвали Військової колегії Верховного Суду СРСР від 8 жовтня 1957 року про те, що судову справу щодо нього припинено за відсутністю складу злочину.
У згаданій справі є позитивні відгуки про творчість цього письменника, які належать Павлові Усенку і Юрію Гундичу. Останній, зокрема, засвідчує, що перед арештом Мороз закінчив роман «Диплом» про життя на Західній Україні за пілсудчини. Рукопис було відредаговано в Держлітвидаві України і повернуто авторові для перегляду. Але з арештом письменника весь його архів, в тому числі і рукопис роману, безслідно зникли.
Михайло Мороз реабілітований посмертно.
Літературну діяльність почав 1928 року.
Поетичні збірки
- «Куємо перемогу» (1932),
- «Світанкова зустріч» (1936)
- «Вибрані поезії» (1961)
Книжки оповідань
- «Вертуни» (1930),
- «Розвідачі» (1931),
Книжки нарисів
- «Вугільний крос» (1932),
- «Румунський „Рай“» (1933)
Повісті
- «Гнані і голодні» (1932),
- «Повісті мого життя» (1933)
П'єса для дітей
- «Зміна — зміні» (1932) яка широко використовувалася шкільною художньою самодіяльністю.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Постановление ЦИК и СНК СССР 1 декабря 1934 г. О внесении изменений в действующие уголовно-процессуальные кодексы союзных республик. [Архівовано 17 червня 2013 у Wayback Machine.] Див. також: Сборник законодательных и нормативных актов о репрессиях и реабилитации жертв политических репрессий. М., 1993. С.33-34.
- Сайт товариства «Меморіал» [Архівовано 31 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- [1]
- Письменники Радянської України. 1917–1987: Біобібліографічний довідник / Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Рад. письменник, 1988. — 719 с.
- З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій / Авт. кол.: Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991. — Вип. І / Упоряд. О. Г. Мусієнко. — 494 с.