Морський промисел
Морськи́й про́мисел — форма природокористування у великих акваторіях (морях, океанах, протоках, заливах), метою якої є видобуток тварин з метою розвитку місцевої економіки, отримання білкової їжі та різноманітних спеціальних продуктів (кісток, жиру тощо).
Всі найбільші міста світу, як правило, розташовані поблизу океанів або морського узбережжя. Морський промисел є ключовою ланкою у розвитку місцевої економіки всіх без винятку приморських міст і населених пунктів, незалежно від рівня економічного розвитку країни. Зокрема, загінне полювання на дельфінів використовують як в Японії, так і на Фарерських островах. У багатьох країнах існують спеціальні риболовецькі флотилії.
Обсяги морського промислу поступово скорочуються через підрив популяцій (перепромисел) багатьох традиційних об'єктів полювання.
Продукти морського промислу — Морепродукти — настільки ж різноманітні, наскільки різноманітна сама морська фауна (частково і флора) та способи її вилучення та переробки. Найвідомішими з них є:
- м'ясо (китовина, риба, раки, краби та креветки, молюски, у тому числі устриці, кальмари)
- жир (вкл. ворвань і риб'ячий жир)
- м'ясо-кісткове борошно
- раковини молюсків.
З цих морепродуктів виготовляють окремі спеціальні «морські» страви, з яких найвідомішими є риб'ячий жир, сушені кальмари, паста «океан», суші, варені креветки. Широко відомою є морська кухня багатьох народів світу, вкл. японські суші та французьких устриць і омарів.
- Природокористування
- Морепродукти
- Полювання
- Рибальство
- Китобійний промисел
- Китоподібні
- Ракоподібні
- Молюски
- Загінне полювання на дельфінів
- Тенета
Ернест Хемінгуей отримав Пулітцерівську премію за повість «Старий і море» («The Old Man and The Sea»), 1952.
