Перейти до вмісту

Пол Морфі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Морфі Пауль)
Пол Морфі
англ. Paul Charles Morphy
Народився22 червня 1837(1837-06-22)[1][2][…]
Новий Орлеан, Луїзіана, США[4]
Помер10 липня 1884(1884-07-10)[1][2][…] (47 років)
Новий Орлеан, Луїзіана, США[4]
·інсульт
ПохованняSaint Louis Cemetery No. 1d[4]
Країна США[5]
Діяльністьшахіст, chess theoretician
Alma materУніверситет Тулейн і Spring Hill Colleged
Знання мованглійська[6][7]

Пол Чарльз Мо́рфі (англ. Paul Charles Morphy; 22 червня 1837, Новий Орлеан — 10 липня 1884, там само) — американський шахіст; найсильніший у світі в середині XIX ст. Закінчив Луїзіанський університет. Перший шаховий вундеркінд після створення сучасних правил шахів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Перші успіхи

[ред. | ред. код]

З шахами познайомився в 10 років; у 12 — виграв партію проти Ежена Руссо — учасника першого в історії США матчу на першість країни. У 1850 переміг у легких партіях Йоганна Левенталя (1,5:0,5), що гастролював по США. Видатного успіху Морфі досягнув на Першому американському шаховому конгресі (Нью-Йорк, 1857), де 16 учасників грали короткі матчі до трьох (у фіналі до п'яти) перемог. Легко перемігши усіх суперників — Дж. Томпсона, А. Міка (з однаковим рахунком: +3, −0, =0), Теодора Ліхтенгайна (+3, −1, =0) та у фіналі Луї Паульсена (+5, −1, =0), 20-річний Морфі став лідером шахістів США.

abcdefgh
8
a8 чорна тура
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
g8 чорний король
a7 чорний пішак
c7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний пішак
e6 чорна тура
b5 чорний пішак
c5 чорний слон
c3 білий пішак
f3 білий слон
a2 білий пішак
b2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
c1 білий слон
d1 білий ферзь
f1 біла тура
g1 білий король
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Позиція з партії Паульсен-Морфі. 12. ... Qd3 13. b4 Bb6 14. a4 ba 15. Qxa4 Bd7 16. Ra2 Rae8 17. Qa6 Qxf3 18. gf Rg6+ 19. Kh1 Bh3 20. Rd1 Bg2+ 21. Kg1 Bxf3+ 22. Kf1 Bg2+ 23. Kg1 Bh3+ 24. Kh1 Bxf2 25. Qf1 Bxf1 26. Rxf1 Re2 27. Ra1 Rh6 28. d4 Be3 0:1.

Окрім конгресу Морфі зіграв у Нью-Йорку більш ніж 250 партій, серед яких понад 150 — на «дачу вперед» (див. фора). Зі ста партій «на рівних» він програв лише 5; серед тих, хто програв йому, були провідні шахісти США: Луї Паульсен (+1, −10, =3), Чарлз Генрі Стенлі, Джон Вільям Шультен та ін. Усвідомлюючи свою перевагу, Морфі запропонував пішака та хід вперед будь-якому члену Нью-Йоркського шахового клубу. Виклик прийняв Стенлі: за рахунку +0, −4, =1 (грали до 7 перемог) Стенлі здав матч. Таку ж саму фору Морфі запропонував будь-якому шахісту США.

Турне по Європі

[ред. | ред. код]

У 1858 році Морфі викликав на матч Говарда Стаунтона, який, прийнявши виклик ухилявся від змагання під різними відмовками. Намагання Морфі, що приїхав до Англії, організувати матч закінчилися невдачею. Морфі вдалося (разом з Т. Барнсом) зіграти проти Стаунтона та Джона Овена лише консультаційні партії: +2, −0, =0. Він також провів ряд матчів з провідними англійськими майстрами та здобув переконливі перемоги: над Барнсом (+19, −7, =1), С. Боденом (+5, −1, =3), Г. Бердом (+10, −1, =1), Е. Леве (+6, −0, =0), Дж. Медлі (+3, −0, =0), Овеном (+4, −1, =0). Найкращого результату проти Морфі досяг Левенталь: рахунок (+9, −3, =2) на користь Морфі.

Провів сеанс одночасної гри, не дивлячись на дошку, на восьми шахівницях у Бірмінгемі (+6, −1, =1). На той час це був рекордний за кількістю шахівниць сеанс одночасної гри наосліп. У Парижі Морфі виграв матч проти Даніеля Гарвіца (+5, −2, =1), провів сеанс одночасної гри, не дивлячись на дошку (+6, −0, =2), і зіграв низку легких партій з провідними шаховими майстрами: П. Ш. Сент-Аманом, Ж. А. де Рів'єром, Ж. Преті, П. Журну та ін. П. Ш. Сент-Аман стверджував, що «Морфі міг з успіхом давати пішака f7 будь-кому з сучасників».

У грудні 1858 у Парижі Морфі зіграв матч проти німецького шахіста Адольфа Андерсена (+7, −2, =2), чим фактично вирішив питання про найсильнішого шахіста у світі того часу. Останній матч у Парижі Морфі зіграв з О. Монгредієном (+7, −0, =1). Перед поверненням до США Морфі провів у Англії кілька сеансів наосліп проти шахістів Лондонського (+2, −0, =8) та Сент-Джорджського (+5, −0, =3) клубів; а також сеанс у Сент-Джеймскому клубі проти майстрів (Барнс, Боден, Берд, Левенталь, Рів'єр) (+2, −2, =1)

Відхід від шахів

[ред. | ред. код]

Після повернення до США Морфі заявив про свою готовність дати вперед пішака та хід будь-якому шахісту світу та відмовився від серйозних виступів: виклики Паульсена (1859 та 1860) та Іґнаца фон Коліша (1861 та 1863) він відхилив, обмежуючись легкими партіями та грою на фору. Відвідавши Париж у 1863 році, Морфі зіграв низку легких партій з Монгредієном та Рів'єром (проаналізував з ним також низку позицій для спільно задуманого дебютного керівництва). З середини 1860-х рр. до кінця життя Морфі страждав від тяжкого психічного захворювання.

Особливості шахового стилю Морфі

[ред. | ред. код]

Сучасники пояснювали феноменальні успіхи Морфі його виключною комбінаційною обдарованістю. Але партії матчу Морфі — Андерсен свідчать про те, що перевага Морфі проявлялася головним чином у стратегії. У комбінаційній грі Андерсен не поступався Морфі. Першочерговою задачею Морфі вважав мобілізацію сил та досягнення переваги в розвитку. Щоб уникнути втрати темпу або створити труднощі для розвитку сил суперника, Морфі застосовував жертви. Морфі чітко використовував малопомітні втрати темпів, яких припускалися його суперники при розмінах. Граючи білими, він уже в дебюті створював передумови для атаки, а чорними — намагався перехопити ініціативу. Важливого значення Морфі надавав пішаковому центру. Володіючи перевагою у розвитку та просторі, він застосовував пішаковий прорив, зазвичай пов'язаний з жертвою 1-2 пішаків. Жертви Морфі, що ґрунтуються на загальних судженнях мали виразний позиційний характер. В результаті прориву його фігури, згруповані на вертикалях та діагоналях, що відкрилися, набували більшої сили: на напрямку головного удару у Морфі з'являлася значна перевага. Багато партій Морфі завершилися прямою атакою позиції короля суперника та комбінаційним ударом. Але атака не була для Морфі самоціллю: якщо було вигідно, він спрощував позицію, розмінював ферзів, віддаючи позиційну перевагу у ендшпілі незрозумілим ускладненням у міттельшпілі. При реалізації переваги в ендшпілі Морфі демонстрував високу технічну майстерність.

Див. також

[ред. | ред. код]

Партії Морфі у форматі pgn

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Encyclopædia Britannica
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. а б в Find a Grave — 1996.
  5. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2018.
  6. Чеська національна авторитетна база даних
  7. CONOR.Sl

Література

[ред. | ред. код]
  • Нейштадт Я. И. Некоронованные чемпионы. — М : Физкультура и спорт, 1975. — 302 с.
  • Шахматы. Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов.—М.: Сов. энциклопедия, 1990.—621 с.; 40 ил.

Посилання

[ред. | ред. код]