Перейти до вмісту

Франсуа-Андре Данікан Філідор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франсуа-Андре Данікан Філідор
фр. François-André Danican Philidor
Портрет Філідора
Народився7 вересня 1726(1726-09-07)
Дре, поблизу Парижа
Помер31 серпня 1795(1795-08-31) (68 років)
Велика Британія Лондон
Країна Франція
Діяльністьшахіст, композитор
Галузьмузика[1], компонування музикиd[1], шахи[1] і музична композиція[1]
Знання мовфранцузька[2][3]
Напрямоккласична музика
Жанропера
Magnum opusTom Jonesd[4] і Analysis of the game of chessd[5]
РідФілідор (значення)
БатькоAndré Danican Philidord
Брати, сестриAnne Danican Philidord
IMDbID 3183356

Франсуа́-Андре́ Даніка́н Філідо́р (фр. François-André Danican Philidor, нар. 7 вересня 1726, Дре, поблизу Парижа — пом. 31 серпня 1795) — французький шахіст і музичний композитор. Найсильніший шахіст світу 2-ї пол. XVIII ст. Один із творців французької комічної опери.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Походив із роду придворних музикантів — відомим композитором, був, наприклад, його дід Андре[de]. Прізвище «Данікан» дослідники виводять із Данкан, що показує можливе шотландське походження предків. Другу частину прізвища, Філідор, одержав його дід від короля Людовіка XIII за подібність до італійського гобоїста Філідорі.

Вже у дитинстві виділявся непересічними здібностями у музиці і шахах.

Після закінчення придворної капели у Версалі переїжджає до Парижа, де грає у відомому кафе «Режанс». Цей заклад був шаховим центром столиці у XVIII столітті. Окрім гри в шахи юнак заробляє на життя уроками музики.

Вчителем Філідора став Сір де Леґаль — найсильніший шахіст Парижа. Дуже швидко Філідор починає грати на рівні з майстром, а невдовзі перемагати його, здобувши репутацію найкращого гравця Франції.

Лондонська слава

[ред. | ред. код]

У 1745 році відвідує Голландію, де провів, зокрема, багато партій з англійськими офіцерами. Не в останню чергу завдяки їхнім зв'язкам Філідор у 1747 році перебрався до Лондона. Там у кафе «Слоутер» 21-річний француз упевнено перемагає всіх своїх суперників — відомого аналітика Александра Каннінґема, капітана Бертіна, вправного тактики Філіппа Стамма і сильного шахіста Абрагама Янсена.

Про перевагу Філідора над суперниками свідчать, наприклад, правила матчу проти Стамми: Стамма завжди грав білими, а нічия вважалася його перемогою. Навіть у таких умовах Філідор розгромив суперника 8:2 (+8 =1 -1). Янсена було переможено з рахунком 4:1.

У 1748 році шахіст здійснює поїздку до Голландії, де закінчує роботу над своїм посібником «Аналіз шахової гри». Твір вийшов у Лондоні 1749 року (всі 433 екземпляри були наперед замовлені ще до виходу книги) і став найкращим шаховим підручником XVIII століття. Відтоді книга витримала понад 100 видань, її було перекладено багатьма мовами.

У 1751 році їде до Пруссії, де живе у Потсдамі під особистим покровительством Фрідріха II, який захоплювався шахами. Там Філідор ознайомлюється з творами німецьких композиторів.

Пізні роки і музична творчість

[ред. | ред. код]

По тому повертається до Англії, а 1754 року — до Парижа, де безуспішно добивається посади придворного капельмейстера. У Франції він зосередився на музичній діяльності, написавши, загалом, понад 25 опер.

Деякі твори:

  • Блек (1759)
  • Садівник і його барин (1761)
  • Коваль (1761)
  • Санчо-Панса на своєму острові (1762)
  • Дроворуб, або Три бажання (1763)
  • Чаклун
  • Том Джонс (1765)
  • Ернелінда (1767)

Композитор широко використовував у своїх творах популярні народні та фольклорні мотиви. Критики відзначали, що його музика яскравіша та різноманітніша від творів більшості сучасників.

Проживаючи в Англії Філідор мав можливість часто слухати музику Генделя, але, на думку спеціалістів, найбільше вплинула на композитора творчість Ґлюка.

Музична творчість не заважала Філідорові проводити багато часу у кафе «Режанс», де він був постійним відвідувачем. Наприклад, у 1781 році він підписав свою книгу «Аналіз» для американського громадського діяча і винахідника Бенджаміна Франкліна, який тоді був американським послом у Франції і захоплювався шахами.[6] На запрошення англійських шахістів регулярно їздив на ігри до Лондона. Після такого вояжу в 1792 році Франсуа надовго залишився в Лондоні, оскільки між Англією та Францією почалась війна. Філідор потрапив до списку емігрантів, яким згідно з новим законом було заборонено повертатися до Франції.

31 серпня 1796 року 68-літній Франсуа-Андре Данікан Філідор помер у Лондоні.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France Record #12360383j // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  6. ↑ Стаття про Філідора на answers.com(англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Нейштадт Я. И. Некоронованные чемпионы. — Москва: Физкультура и спорт, 1975. — 302 с.
  • Шахматы: Энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — 621 с. ISBN 5-85 270-005-3
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франсуа-Андре_Данікан_Філідор&oldid=43221937