Моріс Луїс
Моріс Луїс, повне ім'я Моріс Луїс Бернштейн (англ. Morris Louis Bernstein; нар. 28 листопада 1912 — пом. 7 вересня 1962) — американський художник-абстракціоніст єврейського походження, один із перших представників стилю живопису кольорового поля. Луїс разом із Кеннетом Ноландом та іншими вашингтонськими художниками сформував мистецький рух, відомий як Вашингтонська школа кольору[en].[17]
Моріс Луїс Бернштейн народився 28 листопада 1912 року в Балтиморі.
У 1929—1933 роках Луїс вивчав живопис у Мерілендському Інституті витонченого і прикладного мистецтва (Коледжі мистецтв інституту Меріленда[en]), який залишив незадовго до завершення програми. Щоб заробити собі на життя, Луїс окрім зайняття живописом змушений був працювати на різних роботах. 1935 року він став головою Асоціації художників Балтімору. У 1936—1940 роках жив у Нью-Йорку і працював у відділі Федерального мистецького проекту Управління громадської праці США[en]. У цей період він познайомився з Аршилем Горкі, Девідом А. Сікейросом і Джеком Творковим[en].
1947 року Луїс одружився з Марселлою Зігель.[18][19]
7 вересня 1962 року Морріс Луїс помер від раку легенів у своєму будинку у Вашингтоні. Хворобу спричинили випари токсичної фарби, з якою працював тривалий час.[18]
1940 року Луїс повернувся до Балтимора, де займався викладанням. 1948 року він почав малювати фарбою «Magna» на акриловій основі, розробленою для нього друзями, нью-йоркськими майстрами Леонардом Бокуром[en] і Семом Ґолденом[en]. 1952 року Луїс переїхав до Вашингтона, де працював майже в ізоляції. У 1950-х роках він і група художників, до яких увійшли Кеннет Ноланд, Джин Девіс[en], Том Давнінг[en], Говард Мерінг[en], Енн Трітт і Гільда Торп[en], започаткували стиль живопису кольорового поля. Вони значно спростили уявлення про те, що становить погляд на готовий живопис. Представники кольорового поля продовжили традиції живопису таких художників-абстракціоністів, як Джексон Поллок, Барнетт Ньюман, Кліффорд Стілл, Марк Ротко, Роберт Матервелл й Ед Рейнгардт[en]. Художники відмовились від жестикулярного, композиційного малюнка. Вони наносили на грубе незаґрунтоване полотно проріджену і рідку фарбу, використовували інтенсивні кольори і поперечні, повторювані композиції. Одну з найважливіших серій живопису кольорового поля Луїса склали його картини «Unfurled».[20][21]
1953 року Луїс і Ноланд відвідали нью-йоркську студію Гелен Франкенталер. Їх сильно вразила техніка нанесення фарби на полотно, яку художниця застосувала особливо в картині «Гори і море» [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (1952). Після повернення до Вашингтона Луїс і Ноланд експериментували з різними методами нанесення фарби. Луїс малював на незаґрунтованому полотні сильно розбавленою фарбою, яка текла по похилій поверхні, створюючи ефект світлопрозорої кольорової вуалі. Тут відчувався сильний вплив Франкенталер.[20] Принципи «Вуалей» Луїс розвинув у серіях «Florals», «Unfurled» і «Stripe». У цих творах проявився розвиток двох основних якостей абстрактного експресіонізму 1950-х років — жесту і кольорового поля. У своїх творчих пошуках художник прийшов до розгляду кольору не як заповнення лінійного малюнка, а як фізичного явища, продовженого за межами картини, на яку його потрібно нанести. Це дозволило художнику зображувати образи, що позбавлені початку і кінця, а тому не піддаються фізичному виміру.[22]
Художній критик Клемент Грінберг у картинах Луїса, Ноланда і Франкенталер побачив перенесення ефекту світіння, виробленого лінійною й відносно монохромною павутиною Поллока, в регістр інтенсивного кольору, визначеного як найменш тактильний елемент візуального поля. У Луїса поллоківська техніка виливання рідкої фарби на полотно без підрамника набула найзагальнішої форми фарбування, так що колір одночасно збігається зі своєю основою — переплетенням ниток полотна — і дематеріалізує її, перетворюючи в серію мерехтливих «оптичних» вуалей, які відкривають і розширюють картинну площину.[23]
1963 року в Музеї Соломона Р. Гуггенхайма відбулася меморіальна виставка робіт Луїса. Виставки були також організовані Музеєм образотворчих мистецтв у Бостоні в 1967 році і Національною галереєю мистецтв у Вашингтоні в 1976 році. У 1986 році була проведена важлива ретроспективна виставка його робіт у Музеї сучасного мистецтва (MoMA) в Нью-Йорку. Протягом 2007—2008 років відбулася важлива ретроспективна виставка в Музеї сучасного мистецтва в Сан-Дієго, у Високому музеї в Атланті та в музеї Гіршхорна та саду скульптур у Вашингтоні.
У 2015 році полотно Луїса, Номер 36 [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (1962) з колекції лорда Ентоні та леді Евелін Джейкобс продали за 1,5 мільйона фунтів стерлінгів у лондонському Christie's.[24]
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б http://morrislouis.org/morrislouis/page/biography
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ https://www.tate.org.uk/art/art-terms/w/washington-color-school
- ↑ а б Artnet — 1998.
- ↑ https://hirshhorn.si.edu/explore/morris-louis/
- ↑ Artists + Artworks
- ↑ Gamma Mu
- ↑ Alpha Sigma
- ↑ https://ackland.emuseum.com/objects/2398/
- ↑ https://www.pamm.org/en/artwork/2011.37
- ↑ https://www.pamm.org/en/artwork/1997.22
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/325024
- ↑ Washington Color School Movement Overview. The Art Story. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
- ↑ а б Morris Louis bio, http://www.theartstory.org/artist-louis-morris.htm [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ «Morris Louis» bio, Archived copy. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 31 січня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Fenton, Terry. «Morris Louis [Архівовано 18 травня 2019 у Wayback Machine.]». sharecom.ca. Retrieved December 8, 2008
- ↑ Morris Louis: Unfurled paintings. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 12 травня 2019.
- ↑ Моріс Луїс [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія живопису (рос.)
- ↑ Clement Greenberg. Louis and Noland // Art International. — vol. IV. — № 5, (May 25, 1960). — pp. 26-29.
- ↑ Christie's Lot. Morris Louis, Number 36 [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.].
- Morris Louis — Official website [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Morris Louis at the National Gallery of Art [Архівовано 29 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Моріс Луїс [Архівовано 11 травня 2019 у Wayback Machine.] у Музеї сучасного мистецтва (Нью-Йорк)
- Tate Collection Page [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- 2007 Retrospective [Архівовано 9 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- «Morris Louis Now: An American Master Revisited», September 20, 2007 to January 6, 2008
- Morris Louis [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.] — Artist Overview on The Art Story Foundation