Моріс де Бройль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріс де Бройль
фр. Maurice de Broglie
Народився27 квітня 1875(1875-04-27)[1][2][…]
Париж, Франція[4][2][5]
Помер14 липня 1960(1960-07-14)[1][3][…] (85 років)
Неї-сюр-Сен, О-де-Сен, Франція[4][5]
Країна Франція[7]
Діяльністьфізик, викладач університету, офіцер, моряк
Alma materКолеж Станіслава в Парижі[8]
Військово-морська школа у Ланвеок-Пульмікd (1895)[9]
Галузьфізика[10], експериментальна фізика[11], радіоактивність[11], іонізаційна радіація[11], атомна фізика[11], Рентгенівське випромінювання[11] і ультразвук[11]
ЗакладКолеж де Франс[12]
Посадапрезидент[d], seat 37 of the Académie françaised[8] і президент[13]
ВчителіПоль Ланжевен
Відомі учніЛуї де Бройль[9]
Аспіранти, докторантиAlexandre Henri Georges Dauvillierd
Henri Piatierd[14]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Французька академія (14 липня 1960)[8]
Французька академія наук (1960)[9]
Академія наук СРСР
Російська академія наук
Société de l’histoire de Franced
РідHouse of Broglied
БатькоVictor de Broglied
МатиPauline Célestine de La Forest d'Armailléd
Брати, сестриЛуї де Бройль
Pauline de Broglied
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону

Prix Félix-Robind (1922)

медаль Г'юза (1928)

лекція Гатрі[d] (1924)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (23 травня 1940)

Почесний доктор Оксфордського університетуd

Автограф
CMNS: Моріс де Бройль у Вікісховищі

Луі Сезар Віктор Моріс, 6й герцог Бройлі (фр. Louis-César-Victor-Maurice, 6ème duc de Broglie, Maurice de Broglie; 27 квітня 1875, Париж — 14 липня 1960, Нейї́-сюр-Сен) — французький фізик-експериментатор, старший брат відомого теоретика Луї де Бройля. Член Паризької академії наук (1924) і Французької академії (1934) Наукові роботи присвячені фізиці рентгенівського випромінювання, атомній і ядерній фізиці, фізиці космічних променів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Моріс де Бройль належав до відомої аристократичної сім'ї Бройлів, представники якої упродовж декількох століть займали у Франції важливі військові та політичні посади. Його батько, Луї Альфонс Віктор, був одружений з Поліною д'Армай, внучкою наполеонівського маршала Філіпа Поля де Сегюра. Крім Моріса у них було четверо дітей. Після закінчення колежу Станіслава у Парижі в 1893 році Моріс поступив у Морську школу, де вчився до 1895 року. Протягом наступних декількох років він служив морським офіцером на канонерському човні в Бізерті, а також у складі Середземноморської ескарди. Одночасно він вивчав фізику в Тулонському і Марсельському університетах. Моріс де Бройль встановив перший безпровідний радіопередавач на кораблі французького флоту і хотів присвятити увесь свій час науці, однак під натиском сім'ї залишився на службі. Тільки в 1908 році вийшов у відставку.

Після відставки Моріс де Бройль вивчав спектроскопію під керівництвом Анрі Деляндра в обсерваторії в Медоні. Крім того, він організував невелику приватну лабораторію в своєму будинку на вулиці Шатобріана в Парижі. Тут, а також в Колеж де Франс, він вивчав іонізацію газів, рух заряджених атомів, молекул і крупніших часток диму та пилу, вимірював заряд електрона. Ця тема була предметом його докторської дисертації, яку захистив у 1908 році під керівництвом Поля Ланжевена. Після розширення своєї лабораторії Моріс отримав можливість запросити вчених і співробітників для інтенсивнішої роботи над проблемами, які їх цікавили. У 1912 році, після відкриття дифракції рентгенівських променів, він зайнявся рентгенівською спектроскопією, яка стала основною тематикою його діяльності. Він виявив іонізацію рентгенівським випромінюванням і змайстрував спектограф шляхом заміни іонізаційної камери спектрометра фотопластинкою. Незалежно від Вільяма Генрі Брегга запропонував використовувати кристал, що обертається, для вивчення рентгенівських спектрів. З його допомогою перевірив деякі результати, отримані Генрі Мозлі.

За свої досягнення в фізиці рентгенівських променів Моріс де Бройль декілька разів номінувався на Нобелівську премію з фізики. Моріс де Бройль брав участь в організаційній і адміністративній роботі, в роботі наукової ради з атомної енергії, був членом Морської академії і Океанографічного інституту. Він один з перших використовував камеру Вільсона у Франції. Встановив в лабораторії великий генератор Кокрофта - Волтона на 300 кВ. За допомогою камери Вільсона і великого електромагніта Академії наук досліджував космічні промені і встановив, що вони в основному складаються з позитивно заряджених частинок. В 1942 році став завідувачем кафедри загальної фізики Колеж де Франс і займав цю посаду протягом двох років.

Моріс де Бройль з 1901 року був одруженим з Камілою Берну де Роштайє. Їхня єдина дочка померла у шестирічному віці в 1911 році. Після смерті Моріса герцогський титул, який перейшов до нього в 1906 році від батька, успадкував Луї де Бройль.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1057566764 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
  6. ↑ Encyclopædia Britannica
  7. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  8. ↑ а б в Académie française
  9. ↑ а б в Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
  10. ↑ Académie française
  11. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  12. ↑ Список професорів Колеж де Франс
  13. ↑ Французька академія наук — 1666.
  14. ↑ https://www.3af.fr/global/gene/link.php?doc_id=4106&fg=1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Моріс_де_Бройль