Перейти до вмісту

Мохтар Дахарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Мохтар Дахарі
Мохтар Дахарі
Мохтар Дахарі
Особисті дані
Народження 13 листопада 1953(1953-11-13)
  Селангор, Малайзія
Смерть 11 липня 1991(1991-07-11) (37 років)
  Куала-Лумпур, Малайзія
Зріст 163 см
Громадянство  Малайзія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972–1987 Малайзія «Селангор» 375 (177)

[1]

Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1972–1985 Малайзія Малайзія 142 (89)

[2]

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Дато Мохд Мохтар бін Дахарі (малай. Mokhtar bin Dahari, нар. 13 листопада 1953 — пом. 11 липня 1991) — малайзійський футболіст, який всю свою кар'єру провів у клубі «Селангор». Він вважається легендою малайзійського футболу. За статистикою ФІФА він забив 89 голів за національну збірну Малайзії, та сприяв тому, що вона в 1977 році піднялась на 61-ше місце в футбольному рейтингу Ело.[3][4][5] Результативний нападник за свої ігрові якості та потужність отримав прізвисько «Супермох».[6][7] Мохтар є найкращим бомбардиром національної збірної Малайзії за всю її історію.[8][9][10]

Ранні роки життя

[ред. | ред. код]

Мохтар Дахарі народився 13 листопада 1953 року в Сетапаку в штаті Селангор (пізніше увійшов до складу Куала-Лумпура), та був першим сином Аміни Шарікан і Дахарі Абенга. Його батько, Дахарі, працював водієм вантажівки, та заробляв недостатньо, щоб утримувати сім'ю. Коли Моктару було 11 років, його родина переїхала до Кампунг-Пандана в Куала-Лумпурі. Після переїзду Мохтар відвідував середню школу «Вікторія Інстітьюшн», та вже в ранньому віці почав виявляти інтерес і вміння до гри у футбол. Він спочатку грав за свою школу, а пізніше виступав за свій рідний штат Селангор.[11]

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]
Мохтар Дахарі

Якщо тобі соромно відстоювати свій колір, то краще шукай інший прапор!

Оригінальний текст (англ.)
If you're ashamed to stand by your colours, you'd better seek for another flag!
[12]

Мохтар уперше зіграв за «Селангор» у Кубку Бернлі, турнірі для 19-річних футболістів, який команда виграла. Пізніше його запросили регулярно грати у складі команди, й уже у своєму першому сезоні, граючи за «Селангор», Мохтар став кращим бомбардиром команди. Він допоміг клубу виграти багато турнірів, найбільше, 10 разів, Кубок Малайзії, та загалом забив за клуб 177 голів. Він також грав за команди «Келаб Султан Сулайман», ПКНС, «Таласко» та «Куок Їк Бенк» у Кубку ФАМ та лізі Селангора.[13] На підтвердження своєї відданості команді він повторював слова: «Я живу і помру за Селангор».[14] Також Мохтара запросили до національної збірної Малайзії. Йому було лише 19 років, коли Мохтар у 1972 році вперше зіграв за національну збірну в матчі проти збірної Шрі-Ланки.[15] У складі збірної футболіст став бронзовим призером Азійських ігор 1974 року та двічі вигравав турнір Ігор Південно-Східної Азії в 1977 та 1979 роках. У 1975 році він забив обидва голи під час переможного товариського матчу з рахунком 2-0 у складі збірної Малайзії проти лондонського «Арсеналу», що призвело до чуток, що ним цікавляться провідні клуби Англії.[16][17] Після гри йому надійшла пропозиція від одного з провідних європейських клубів, мадридського «Реала», але Мохтар відмовився переходити в іспанський клуб через свій патріотизм і любов до рідного клубу «Селангор».[18][19] Журнал «World Soccer» визнав Мохтара найкращим нападником Азії, коли йому було 23 роки.[20][21]

Мохтар був відомий своєю швидкістю, і часто з натовпу під час матчів було чути рев «Супермоха!», причому багато молодих людейя обожнювали його, а деякі намагалися імітувати його рухи на полі. У 1978 році у матчі проти другої збірної Англії, який завершився з рахунком 1-1, з командою, яку тренував Боббі Робсон, Мохтар забив гол за Малайзію, пройшовши півполя, та обійшовши половину команди суперника, після чого обіграв Джо Коррігана влучним ударом.[22][23] Також відомий факт, коли Гордон Гілл похвалив Мохтара як «Героя Дахарі» в своїй колонці в журналі «Shoot!» після туру другої збірної Англії в 1978 році.[24]

Мохтар Дахарі завершив кар'єру футболіста в травні 1986 року після того, як виграв Кубок Малайзії із «Селангором». Після церемонії нагородження Мохтар підійшов до президента клубу і передав йому свою футболку з номером 10, сказавши президенту, щоб клуб залишив цю форму для нього.[11] Він офіційно завершив виступи в січні 1987 року, щоб зіграти ще один сезон за «Селангор».

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Після того, як Мохтару почали дошкуляти травми, він вирішив стати тренером, щоб допомогти молодому поколінню краще грати у футбол. Одним із його учнів був молодий Рошан Тіран, майбутній співзасновник і генеральний директор компанії «Leaderonomics», який часто розповідав про свої заняття футболом під керівництвом Мохтара.[25] Мохтар попросив свого партнера з «Селангора» Редуана Абдуллу написати книгу про життя Мохтара та його кар'єру. Також Мохтар періодично був тренерем «Селангора». Після закінчення кар'єри футболіста Мохтар також був граючим тренером команди «Куок Їк Бенк».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Перш ніж стати професійним футболістом, Мохтар займався іншими видами спорту, зокрема бадмінтоном, сепак-такро та хокеєм на траві.[11] Мохтар вдень працював у державній корпорації Селангора ПКНС, а ввечері грав у футбол. За час роботи в ПКНС він заробляв мало. Пізніше Мохтар залишив ПКНС, і працював у банку «Куок Їк Бенк» (пізніше відомий як «РХБ Бенк»), щоб отримати кращі перспективи для себе та своєї родини. Мохтар через друзів познайомився з Тенгку Заріною Тенгку Ібрагім. Після 10 років знайомства вони нарешті одружилися 24 лютого 1979 року. Мохтар став батьком трьох дітей: Нур Азера (старша дочка), Мохд Реза (старший син) і Нур Аріна (молодша дочка).[26]

Хвороба і смерть

[ред. | ред. код]

У Мохтара розпочалися проблеми з горлом, і він пішов до лікарні, щоб з'ясувати причину хвороби. Лікарі діагностували у нього бічний аміотрофічний склероз, про що повідомили лише йому та його дружині. Пізніше він поїхав до Лондона зі своєю дружиною для подальшого лікування. Після 3 років боротьби з хворобою та погіршенням стану здоров'я 11 липня 1991 року Мохтар помер у медичному центрі Субанг-Джая. Преса повідомила, що причиною смерті Мохтара є м'язова дистрофія. Він був похований на мусульманському кладовищі Таман Керамат Пермай у Таман-Керамат в Ампанґу.[11] Його життя і справжню причину смерті вперше було розкрито лише в документальному фільмі під назвою «Невиказана правда про Супермоха» на «National Geographic Channel» 30 серпня 2010 року, через 19 років після його смерті.[27]

Статистика кар'єри

[ред. | ред. код]

За свою кар'єру у збірній Мохтар забив загалом 125 голів у 167 матчах за Малайзію (включаючи матчі проти клубів, других збірних і перших збірних країн).[1][28] У матчах проти національних збірних інших країн він забив 89 голів у 142 матчах.[2][29] Завдяки таким показникам він тривалий час був найкращим бомбардиром серед усіх чоловічих національних збірних у світі.[7][30][31][32] Забивши 85-ий гол за збірну в 1980 році, він випередив Ференца Пушкаша, та став найкращим бомбардиром усіх національних збірних у світі, та утримував цей титул майже 24 роки, поки іранець Алі Даеї не забив 90-ий м'яч за збірну в 2004 році.[30]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь Мохтара Дахарі було названо кілька вулиць і громадських місць, зокрема:

  • Громадська площа «Мохтар Дахарі» (малай. Dataran Komuniti Mokhtar Dahari), розташована в Кампунг-Пандані в Куала-Лумпурі, була названа на його честь, де зупинявся Мохтар, іноді граючи там у футбол.[33][34]
  • Футзальний майданчик під назвою «Gelanggang Mokhtar Dahari», розташований на території футзального комплексу «Putrajaya» у Путраджаї.[35]
  • На його честь була названа національна футбольна академія (малай. Akademi Bola Sepak Negara Mokhtar Dahari), заснована 10 квітня 2014 року, і розташована в Гамбангу в штаті Паханг.[36]
  • Шосе Шах-Алам-Бату-Аранг, що з'єднує Шах-Алам і Пунчак-Алам, у 2014 році було перейменовано на Набережну Мохтара Дахарі (малай. Persiaran Mokhtar Dahari).[37]
  • У 2014 році компанія Google відзначила дудлом 61-й день народження Мохтара Дахарі.[38] Створена також театральна вистава про його легендарну футбольну кар'єру, яка йшла в центральному палаці культури Малайзії під назвою «Супер Мох», роль Мохтара в якому зіграв малайзійський співак і актор Аві.[39]

Фільмографія

[ред. | ред. код]

У 1983 році Мохтар Дахарі зіграв сам себе у малайзійському фільмі «Механік».[40]

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Селангор»: 1984
«Селангор»: 1972, 1973, 1975, 1976, 1978, 1979, 1981, 1982, 1984, 1986
«Селангор»: 1985, 1987

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Zainal, Zulhilmi (19 червня 2013). Malaysian Football Legends: Mokhtar Dahari. Goal.com. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 30 червня 2021. (англ.)
  2. ↑ а б Mamrud, Roberto (18 березня 2021). Mohamed Mokhtar Dahari – Century of International Appearances. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 18 березня 2021. (англ.)
  3. ↑ Daranee, Balachandar (30 червня 2021). FIFA Ranks Malaysia's 'Super Mokh' 3rd Highest Goal Scorer Of All Time. Says. Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021. (англ.)
  4. ↑ Malaysia matches and points exchanged — eloratings.net (англ.)
  5. ↑ FIFA Recognises Mokhtar Dahari As Third In All-Time List Of Most International Goals Scored. Thineshkan (англ.). raaga.syok.my. 30 червня 2021. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 3 червня 2021.
  6. ↑ 11 Mokhtar Dahari Facts Every Millennial Should Know Since FIFA Ranked Him 3rd In Their Top Men's Scorer List. Siva Selan (англ.). thesmartlocal. 2 червня 2021. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
  7. ↑ а б Mokhtar pernah jadi penjaring terbanyak dunia. Syafiq Aznan (малайськ.). Berita Harian. 24 червня 2021. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 24 червня 2021.
  8. ↑ Malaysia — Record International Players — RSSSF (англ.)
  9. ↑ Google Malaysia papar seni lakaran 'Supermokh'. Bernama (малайськ.). Astro Awani. 13 листопада 2014. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 18 червня 2018.
  10. ↑ Amin Khairuddin (13 листопада 2014). Google celebrates SuperMokh's 61st birthday. The Malay Mail. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 18 червня 2018. (англ.)
  11. ↑ а б в г Alan Teh Leam Seng (14 липня 2018). Supermokh: Remembering our greatest footballer. New Straits Times. Процитовано 18 липня 2018. (англ.)
  12. ↑ Lugard, Gary (11 липня 2017). Mokhtar Dahari, Lagenda Bola Sepak Kebanggaan Malaysia [Mokhtar Dahari, Malaysia’s National Football Legend] (малайськ.). Semuanya Bola. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
  13. ↑ Forever Supermokh — The Mokhtar File (англ.)
  14. ↑ Shaukei Kahar (21 грудня 2016). Legasi Mokhtar Dahari usah dilenyapkan (малайськ.). Stadium Astro. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018.
  15. ↑ Top five all-time top scorers for Malaysian football team. Khelnow. Архів оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 14 травня 2023. (англ.)
  16. ↑ Retro Bola: Malaysia v Arsenal – Friendly 1975 (малайськ.). Bazookapenaka. Архів оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 4 грудня 2013.
  17. ↑ Arsenal FC tour of South East Asia 1975 — RSSSF (англ.)
  18. ↑ Stephen Wagg (1995). Giving the game away: football, politics, and culture on five continents. Leicester University Press. ISBN 978-0-7185-1677-2. (англ.)
  19. ↑ Bill Murray; William J. Murray (1998). The World's Game: A History of Soccer. University of Illinois Press. с. 136. ISBN 978-0-252-06718-1. (англ.)
  20. ↑ Rashvinjeet S. Bedi (7 жовтня 2013). Striking fear into their opponents. The Star. Процитовано 18 липня 2018. (англ.)
  21. ↑ Zazali Jamian (14 листопада 2014). SuperMokh kekal dalam ingatan. Utusan Malaysia (малайськ.). Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 18 липня 2018.
  22. ↑ England — International Results B-Team — Details. RSSSF. (англ.)
  23. ↑ Zinitulniza Abdul Kadir (2013). Mokhtar Dahari: Lagenda Bola Sepak Malaysia (малайськ.). Institut Terjemahan & Buku Malaysia. с. 263. ISBN 978-9-674-30370-9. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 3 грудня 2014.
  24. ↑ Zinitulniza Abdul Kadir (2013). MOKHTAR DAHARI: Legenda Bola Sepak Malaysia (малайськ.). ITBM. с. 57. ISBN 978-967-430-370-9.
  25. ↑ Roshan Thiran (13 листопада 2019). Lessons from My Legendary Football Coach. Leaderonomics. Процитовано 1 липня 2021. (англ.)
  26. ↑ Mohd Reza Bangga Nama Mokhtar Dahari Masih Diingati (малайськ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
  27. ↑ Documentary on Supermokh to premiere on Aug 30. The Star. 28 серпня 2010. Процитовано 18 липня 2018. (англ.)
  28. ↑ La leggenda di Mokhtar Dahari, l'anima del Calcio malesiano (італ.). Uomo nel Pallone. 30 серпня 2016. Архів оригіналу за 7 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022.
  29. ↑ Restaging Relentless Ronaldo equals international goals world record (англ.). UEFA. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 23 червня 2021. (англ.)
  30. ↑ а б Youngest player to score 50 international football (soccer) goals. Guinness World Records. Архів оригіналу за 4 липня 2023. Процитовано 29 травня 2023. (англ.)
  31. ↑ The 10 all-time men's international top scorers. Gary Parkinson. FourFourTwo. 26 червня 2021. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 26 червня 2021. (англ.)
  32. ↑ FANTOMGÓLOKKAL LENNE A VILÁG LEGEREDMÉNYESEBB GÓLLÖVŐJE EGY MALÁJ FOCISTA. EDVI LÁSZLÓ (угор.). Origo. 10 вересня 2021. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 6 січня 2022.
  33. ↑ Dataran Komuniti Mokhtar Dahari Kenang Jasa Super Mokh (малайськ.). Selangor Kini. 20 грудня 2012. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 18 липня 2018.
  34. ↑ Suresh Nair (11 липня 2016). Remembering 'SuperMokh' 25 years later. Sports247.my. Процитовано 18 липня 2018. (англ.)
  35. ↑ Penghormatan buat Mokhtar Dahari (малайськ.). Kosmo!. 9 травня 2010. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 18 липня 2018. (малайськ.)
  36. ↑ PM rasmi Akademi Bola Sepak Mokhtar Dahari. Utusan Malaysia (малайськ.). 11 квітня 2014. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 18 липня 2018. (малайськ.)
  37. ↑ Nurul Ain Mohd Hussain (8 липня 2014). SuperMokh Diabadikan Pada Jalan (малайськ.). mStar. Процитовано 18 липня 2014.
  38. ↑ Mokhtar Dahari's 61st birthday. Google Doodle. 2014. Процитовано 18 липня 2018. (англ.)
  39. ↑ Supermokh Sebuah Muzikal Restaging (малайськ.). Istana Budaya. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
  40. ↑ Mokhtar Dahari: Legenda No. 10 dalam kenangan (малайськ.). Bebas News. 11 липня 2019. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 6 січня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мохтар_Дахарі&oldid=44144124