Музей-садиба родини Антоничів
| Музей-садиба родини Антоничів | |
|---|---|
 | |
| Тип | музей  |
| Країна |  Україна |
| Засновано | 2009 |
| Сайт | museum.lviv.ua/muzei-sadyba-antonychiv |
 Музей-садиба родини Антоничів у Вікісховищі | |
Музей-садиба родини Антоничів — колишня греко-католицька плебанія в селі Бортятині Яворівського району Львівської області, присвячена родині Антоничів. У 2009 році в приміщенні колишньої плебанії відкрито музей — Бортятинську філію Львівського музею історії релігії.
У 1928-1953 роках будинок був оселею родини Антоничів: отця Василя Антонича, його дружини Ольги та їхнього сина — відомого українського поета Богдана-Ігоря Антонича. У різні періоди приміщення використовувалося як сільська рада та початкова школа (до 2004 року).
Експозиція музею знайомить відвідувачів із життям та творчістю поета Богдана-Ігоря Антонича, громадською та душпастирською діяльністю отця Василя Антонича; розповідає про традиції, звичаї, історію Лемківщини, Яворівщини; а також про історію Перемишльської єпархії на теренах Галичини у 20–30-х роках XX століття[1].
Музей відкриває двері відвідувачам під мелодію колядки Богдана-Ігоря Антонича «Різдво» у виконанні барда Василя Жданкіна. Перший експозиційний зал розповідає про історію та культурну самобутність Лемківщини та Яворівщини. Центральною частиною експозиції є футуристична скульптурна композиція «Богдан Ігор Антонич» роботи скульптора Романа Кикти.
У другому експозиційному залі представлено оригінальні експонати, що відтворюють атмосферу, у якій жив та творив Богдан-Ігор Антонич. Відвідувачі можуть побачити родинні альбоми, хрест, яким отець Василь благословляв своїх парафіян, та автентичні побутові речі родини Антоничів.
Цей зал присвячено періоду життя поета у Львові, коли він навчався на філософському факультеті Львівський національний університет імені Івана Франка. Експозиція знайомить з мистецьким середовищем Львова 20–30-х років XX століття, у якому творив Антонич. Відвідувачі можуть дізнатися про його взаємини з Ольгою Олійник — нареченою, яка посприяла посмертному виданню його творів.
Кухня музею демонструє давні побутові речі: жорна, глечики, нецке, гасову лампу та інше. Увагу привертає мальована скриня середини XX століття з села Заверхи Яворівського району, у якій зберігали святкове вбрання та рушники. Центральним елементом є старовинна піч — місце, де господиня Ольга Антонич готувала страви.
Останній експозиційний зал присвячений історії розвитку та діяльності музею. Саме тут відбуваються тематичні виставки, лекції та культурно-мистецькі заходи.
У 2022 році з нагоди 113-ліття від дня народження Богдана-Ігоря Антонича у музеї відкрили оновлену експозицію[2][3].
- ↑ Знане і незнане про Антонича, 2011.
- ↑ На Львівщині відкрили оновлену експозицію музею-садиби родини поета Богдана-Ігоря Антонича. loda.gov.ua. Львівська обласна військова адміністрація. 4 жовтня 2022. Процитовано 23 лютого 2025.
- ↑ У Музеї-садибі родини Антоничів презентували оновлену експозицію. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 6 жовтня 2022. Процитовано 23 лютого 2025.
- Ігор Калинець. Знане і незнане про Антонича: матеріали до біографії. Богдана Ігоря Антонича / Ігор Калинець; Міжнародний інститут освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»; авт. передмови Л. М. Новиченко. — 2-ге вид., виправлене і доповнене. — Львів : Друкарські куншти, 2011. — 272 с.
- Весни розспіваної князь. Слово про Антонича: статті, есе, спогади, листи, поезії / Упорядники М. Ільницький, Р. Лубківський. — Львів : Каменяр, 1989. — 429 с.
- Музей-садиба родини Антоничів. museum.lviv.ua. Львівський музей історії релігії. Процитовано 23 лютого 2025.
- Спадщина Яворового краю сторінками минулого: Музей-садиба родини Антоничів. golossokal.com.ua. Голос Сокальщини. 9 січня 2023. Процитовано 23 лютого 2025.