Музей «Поштова станція»
| Музей пошти "Поштова станція" | |
|---|---|
 | |
| 50°03′57″ пн. ш. 31°28′37″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 31.47694° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Україна, Київська область, Переяслав, вул. Літописна, 2 (на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини) |
| Адреса | вулиця Літописна, 2, Переяслав, Київська область, Україна |
| Засновано | 1993 р. |
| Режим роботи | 9:00 — 17:00, без вихідних |
| Фонд | 80 експонатів |
| Куратор | Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» |
  Музей «Поштова станція» (Україна) | |
 | |
 Музей «Поштова станція» у Вікісховищі | |
Музей пошти «Поштова станція» у Переяславі — музей, присвячений історії розвитку поштового зв'язку в Україні другої половини ХІХ — початку ХХ ст. на прикладі поштової станції повітового міста Переяслава Полтавської губернії на перехресті Старокиївської й Московської вулиць.
У другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. через поштові станції відбувалось пересилання поштової кореспонденції, грошових переказів, посилок та преси. Також через ці державні установи здійснювалось перевезення пасажирів. Єдина система поштового зв'язку вимагала обов'язкового їх використання всіма поштовими кур'єрськими екіпажами та поліцією для безперешкодного і пріоритетного руху. Поштова станція була третьою на тодішньому поштовому тракті з Києва до Полтави.
Музей складається із чотирьох залів:
- канцелярія;
- житлове приміщення станційного доглядача;
- кімната для відпочинку та ночівлі подорожуючих;
- візницька для ночівлі ямщиків.
Центром канцелярії було робоче місце станційного доглядача — масивний різьблений стіл з письмовим приладдям, скринькою для прогонних грошей та журналом для реєстрації подорожуючих.
Тут же представлена експозиції монет і паперових грошей, які використовувалися для розрахунків за проїзд та постійнодіюча виставка поштових листівок початку ХХ ст. На стінах — карти поштових трактів XVIII — ХІХ століть та «Высочайше утвержденные почтовые правила»[1].
В експозиції музею знаходяться копії подорожніх Миколи Гоголя, Тараса Шевченка та Михайла Максимовича.
У кімнаті для відпочинку пасажирів експонуються грамофон та фісгармонія (музичний інструмент), які допомагали подорожуючим приємно проводити час в очікуванні своєї черги на виїзд.
У візницькій ямщики відпочивали та грілися після довгої дороги, харчувалися, лагодили упряж та розважалися. В кімнаті — стіл з лавами, піл для спання, кінська упряж, одяг візників, судник з посудом, народні музичні інструменти.
Центром уваги є різьблена дуга з набором дзвіночків, обрамлена знаменитим написом «Дарунок Валдаю». Такі дзвіночки почали побутувати в кінці XVIII ст.
- Музей пошти (Львів)
- Музей «Ніжинська поштова станція»
- Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
- Музеї Переяслава
- ↑ Музей пошти. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 25 вересня 2016.
- Музей «Поштова станція», сайт НІЕЗ «Переяслав»
- Путівник «Переяслав. Місто музеїв». НІЕЗ «Переяслав», 2010. — 99 с.
- Шкіра М. В. Деревообробні інструменти майстра — столяра (на основі фондової колекції НІЕЗ "Переяслав) // Зб. наук. статей VI Всеукраїнської науково — практичної конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи». — Київ, 2007. — С. 56-61.
- Шкіра М. В. Конструктивні особливості господарських будівель для зберігання продуктів хліборобства в Музеї Народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини //Переяславіка. Наукові записки. Зб. наук. статей. — Переяслав-Хм., 2009. — Вип. 3 (5).