Музей Русалки Дністрової
Музей Русалки Дністрової | |
---|---|
49°50′12″ пн. ш. 24°01′25″ сх. д. / 49.83665° пн. ш. 24.02351° сх. д. | |
Тип | літературнийd |
Присвячено | Русалка Дністровая |
Країна | Україна |
Розташування | Львів |
Адреса | вул. Миколи Коперника, 40 |
Засновано | 1987 |
Відкрито | 1990 |
Музей Русалки Дністрової — освітньо-культурний заклад у Львові, присвячений першому західноукраїнському альманаху «Русалка Дністровая» та адміністративно є філією Львівської галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
Експозиція музею розміщена у дзвіниці Свято-Духівської церкви — семінарської церкви при Греко-католицькій духовній семінарії, в якій навчалися творці «Русалки Дністрової»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. Свято-Духівська церква була зруйнована 15 вересня 1939 року. Тоді авіабомба з німецького літака, що атакував будівлю Головної пошти, поцілила у Богословську Академію. Були зруйновані будівлі церкви, бібліотеки, де загинув семінарист. Залишилося лише дзвіниця з бароковим завершенням, яка є пам'яткою архітектури національного значення. З 1943 року та з 1990-х років існують проекти відбудови храму.
Експозиція музею розповідає як про історію створення і подальшу долю альманаху, так і про соціально-політичні умови, в яких видавалася книжка. Експозиція також розповідає про тяжке соціально-політичне, культурне становище українців Галичини у складі австрійської держави на початку XIX століття, зокрема про заборону української мови в навчальних закладах і державних установах. Незважаючи на занепад, онімечування й сполячування усіх сфер життя корінного населення краю, з'являються перші спроби створити українське народне шкільництво: видати граматики, букварі, збірники народних пісень і легенд; укласти словники. Це був ґрунт, на якому розгорнулася діяльність М. Шашкевича та його друзів.
У 1833 році М. Шашкевич організував гурток «Руська трійця», з діяльності та творчості якого починається національне літературно-культурне відродження в Галичині, що було виявом загального духовного піднесення, пробудження самосвідомості українського народу.
В обхід львівської та віденської цензури та за підтримки передових слов'янських діячів, молодим ентузіастам вдалося видати у 1837 році в Будайській друкарні Пештського університету альманах «Русалка Дністрова». Здійснився тривалий і вистражданий задум — книги, написаний народною мовою.
Альманах «Русалка Дністрова», з чисто галицьким профілем, став всеукраїнським явищем за змістом, мовою та духом. «Русалка» піднесла ідею єдності українських земель, ввела в літературну мову пісні народу, була, за висловом І. Франка, «явищем наскрізь революційним».
21 вересня 2011 року з нагоди відкриття відреставрованих дзвіниці церкви Святого Духа та годинника на вежі було освячено музей «Русалки Дністрової» у Львові, який оновили до 200-ліття від дня народження Маркіяна Шашкевича коштом місцевих меценатів. Зокрема на фасаді дзвіниці встановлена таблиця, яка сповіщає, що реставрація пам'яток здійснена стараннями народного депутата України П. Писарчука.[1]
-
Інформаційна табличка музею
- Русалка Дністровая
- Руська трійця
- Дзвіниця церкви Святого Духа (Львів)
- Список музеїв історії видавничої справи та поліграфічної діяльності
- ↑ Нам останніми бути? (до ювілею Маркіяна Шашкевича у Львові відреставрували музей «Русалки Дністрової» // За Вільну Україну. — 2011. — 29 вересня. — № 38. — С. 5.
- Музей «Русалки Дністрової». [Архівовано 16 квітня 2010 у Wayback Machine.] Артклас
- Музей Русалка Дністрова. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Незабаром
- Христина Харчук, Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Коперника, 40 — будинок музею Русалки Дністрової (дзвіниця кол. церкви св. Духа). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 10 червня 2023.
- Унікальний в Україні музей однієї книги чекає гостей (відео). photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 6 листопада 2014. Архів оригіналу за 30 травня 2023. Процитовано 10 червня 2023.
Це незавершена стаття про Львів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |