Музей Станіслава Виспянського у Кракові
| Музей Станіслава Виспянського | |
|---|---|
| Muzeum Stanisława Wyspiańskiego w Krakowie | |
 | |
| 50°03′41.2″N 19°55′44.9″E | |
| Тип | біографічнийd |
| Тема | Станіслав Виспянський |
| Частина від | Національний музей у Кракові |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Польща, Краків |
| Адреса | 31-115 майдан Генерала Владислава Сікорського 6 31-019 Kraków |
| Засновано | 2 грудня 2021 |
| Відкрито | 2021 |
| Сайт | mnk.pl/oddzial/muzeum-stanislawa-wyspianskiego |
  Музей Станіслава Виспянського у Кракові (Польща) | |
 | |
 Музей Станіслава Виспянського у Кракові у Вікісховищі | |
Музей Станіслава Виспянського – біографічний музей, присвячений Станіславу Виспянському, філія Національного музею в Кракові, розташований в будівлі Старого зерносховища.
Краківський національний музей має найбільшу колекцію робіт Виспянського: картини, ескізи, проєкти, понад 1100 предметів. Колекція також включає його приватну книгозбірню, особисті пам’ятні речі, рукописи та фотографії.
Ідея створення музею або виставки робіт художника народилася ще у 1930-х роках. У Головному будинку Національного музею в Кракові планувалося створити виставку вітражів. Відповідно до проєкту, розробленого міськими архітекторами Чеславом Боратинським та Едвардом Крейслером у співпраці з тодішнім директором Національного музею Феліксом Коперою, вітражі Виспянського мали бути представлені у двоповерховій ротонді, розташованій у центрі спроєктованої будівлі[1]. Після Другої світової війни виникли плани створити музей Виспянського в будинках, де жив художник у Кракові: на вулиці Канонічій 25, у Будинку Длугоша в Кракові або на вулиці Кроводерській 79, де митець мав «сапфірову майстерню».
У 1970-х роках Національний музей разом із владою Кракова повернулися до ідеї створення окремого відділу, присвяченого художнику. Штаб-квартирою нової філії було обрано будинок на вулиці Каноніча, 9 у Кракові. На цій же вулиці, в будинку Длугоша, батько Виспянського, Францішек, мав скульптурну майстерню, а сам митець прожив тут 11 років. Нову філію музею, присвячену Виспянському, було офіційно відкрито у 76-ту річницю смерті митця – 28 листопада 1983 року і діяла вона там 21 рік.
У жовтні 2002 року музей було закрито у зв'язку зі зміною власників (Краківська курія повернула права на кам'яницю). Колекції довелося перенести. Вибором нової штаб-квартири була кам’яниця Шолайських, яку Національний музей отримав у подарунок від Влодзімєри та Адама Шолайських у 1904 році, а право власності набрало чинності після смерті пані Влодзімери 24 лютого 1928 року. У 2003–2012 роках у Домі Шолайських були представлені роботи Станіслава Виспянського[2].
У філії було зібрано найбільшу в Польщі колекцію творів Станіслава Виспянського. Можна було побачити портрети, проєкти поліхромії та вітражів для Францисканського костелу та Лікарського дому в Кракові, театральні декорації, меблі (наприклад, для квартири Тадеуша Боя-Желенського), а також фотографії та невелику колекцію сімейних пам'яток. Нині у тому ж будинку експонується невелика частина колекції Виспянського на виставці «Вічно молоді. Польське мистецтво близько 1900 р.»
У 2017–2019 роках команда Національного музею в Кракові підготувала серію виставок, що презентують досягнення митця: «Виспянський ”(28/11/2017-05/05 /2019)[3], „Виспянський. Невідомий”[4], „Виспянський. Скарби зі Львова"[5] oraz „Виспянський. Післямова”[6]. Останньою тимчасовою виставкою перед відкриттям нової філії Національного музею в Кракові була «Скарбниця Виспянського»”[7]. Подальші презентації робіт митця супроводжувалися каталогами, що складали відомі твори з громадських і приватних колекцій, виданими Національним музеєм у Кракові за редакцією Магдалени Ласковської та Данути Годинь, авторів концепції поточної постійної експозиції творів митця, відкрито в грудні 2021 року[8].
З 2 грудня 2021 року колекції творів Виспянського представлені у будівлі старого зерносховища. Будівля нинішнього музею була побудована в 18 столітті. У різні часи це було зерносховище, фабрика, магазин, а також місце розташування Асоціації архітекторів Республіки Польща. Після 1945 року будівлю зерносховища перебрав Національний музей і на багато років у цьому приміщенні було сховище творів мистецтва.
У постійній експозиції Музею Виспянського представлено близько 200 творів, переважно мистецьких, які змінюються протягом року через консерваційні вимоги для демонстрації експонатів створених на папері. На першому поверсі представлені портрети: автопортет, дружини, дітей та портрети друзів, знайомих, меценатів митця, картини вулиць Кракова та підкраківських містечок, а також «Види кургану Костюшка», створені художником у пізній період його творчості в майстерні на вулиці Кроводерська у Кракові.
На другому поверсі в трьох частинах виставки під назвою: «Елементи», «Вавель – драма королів» і «Аполлон-Христос» представлені три напрями творчості Виспянського. Проект вітражу «Бог Отець» для головної нави Францисканського костелу у Кракові, модель реконструкції Вавельського пагорба «Акрополь», проекти вітражів для Вавельського собору, проекти декорації приміщень, меблі та тканини для Лікарського дому в Кракові, а також для зали «Мистецтво» у Краківському Палаці мистецтва.
У підвалі музею знаходиться кімната під назвою «Мої книги», де виставлена книжкова колекція Виспянського: книги з його рукописними нотатками, перші видання його творів та книги інших авторів, до яких він робив ілюстрації та дизайн обкладинок. Поруч, у просторі «Метаморфози», можна ознайомитися з театральними роботами: афішами до його п’єс, фотографіями та фрагментами фільмів із найвідоміших інсценувань та екранізацій літературних творів Виспянського.
-
Станіслав Виспянський, Стілець, дизайн, платан, горіх, 1904-1905 -
Станіслав Виспянський, Автопортрет, пастель, папір, 1903 -
Станіслав Виспянський, Автопортрет із дружиною, пастель, папір, 1904 -
Станіслав Виспянський, Автопортрет, пастель, папір, 1897 -
Станіслав Виспянський, Автопортрет за місяць до смерті, папір, олівець, 1907 -
Станіслав Виспянський, Портрет хлопчика (Юзьо Фельдман), пастель, папір, 1905 -
Станіслав Виспянський, Геленка з вазою, пастель, папір, 1902 -
Станіслав Виспянський, Бог Творець (вітраж), проєкт для костелу Святого Франциска (Краків), пастель, темпера, полотно, 1897 -
Станіслав Виспянський, Материнство, пастель, папір, 1905
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ Siedemdziesiąt lat Gmachu Głównego Muzeum Narodowego w Krakowie, red. Janina Skorupska-Szarlej, Kraków, 2004, стор. 7-8.
- ↑ Kamienica Szołayskich im. Feliksa Jasieńskiego - O oddziale - Muzeum Narodowe w Krakowie http://mnk.pl/oddzial/kamienica-szolayskich/o-oddziale [Архівовано 2021-04-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Wyspiański - Muzeum Narodowe w Krakowie. mnk.pl.
- ↑ Wyspiański. Nieznany - Muzeum Narodowe w Krakowie. mnk.pl.
- ↑ Wyspiański. Skarby ze Lwowa - Muzeum Narodowe w Krakowie. mnk.pl.
- ↑ Wyspiański. Posłowie - Muzeum Narodowe w Krakowie. mnk.pl.
- ↑ Skarbiec Wyspiańskiego - Muzeum Narodowe w Krakowie. mnk.pl.
- ↑ Muzeum Stanisława Wyspiańskiego już otwarte - Magiczny Kraków. www.krakow.pl.