Музей азійських цивілізацій
| Музей азійських цивілізацій | |
|---|---|
 | |
| 1°17′15.0000001″ пн. ш. 103°51′5.0000001000091″ сх. д. / 1.28750° пн. ш. 103.85139° сх. д. | |
| Тип | історичний |
| Тема | культура Азіїd і історія Азії |
| Країна |  Сінгапур |
| Розташування | Сінгапур |
| Адреса | 179555 1 Empress Place Singapore 179655 |
| Засновано | 1997 |
| Відкрито | 22 квітня 1997 |
| Сайт | acm.org.sg |
  Музей азійських цивілізацій (Сінгапур) | |
 | |
 Музей азійських цивілізацій у Вікісховищі | |
Музей азійських цивілізацій (англ. Asian Civilisations Museum, кит. 亚洲文明博物馆) — один з трох національних музеїв Сінгапуру. Один з перших музеїв у Південно-Східній Азії, що комплексно розглядає основні азійські культури. Особливу увагу приділено висвітленню культури Китаю, Південно-Східної Азії, Південної Азії та Західної Азії, тобто тих регіонів, з яких походять основні етнічні групи Сінгапуру.
Музей відкрився 22 квітня 1997 року у приміщенні музею Перанакан (Armenian Street) і був присвячений переважно китайській цивілізації. Після реконструкції історичного будинку Empress Place Building, з 2 березня 2003 року музей переїхав до цього, значно більшого приміщення. Музей Перанакан на Вірменській вулиці після реконструкції спеціалізується на висвітленні культури китайських іммігрантів (Паранакан або Баба-Ньйоня).
Empress Place Building, до передачі його музеєві, довгий час був осідком урядових служб[1].
Будинок було споруджено в середині 1860-х років у неопалладіанському стилі. На будівнийтві використовувалися в'язні, засуджені до примусовиих робіт. Приміщення неодноразово перебудовувалося й розширювалося, аби вмістити зростаючу колоніальну бюрократію.
На початку XX століття будинок було названо на честь королеви Вікторії Empress Place Building. Після проголошення незалежності у будинку продовжували розташовуватися офіси органів державної влади. Роботи з переобладнання приміщення на музей почалися з 1990-х років.
- Галерея «Річка Сінгапур»: Тут представлено основні археологічні знахідки Сінгапуру, що відображають багатовіковий торговельний характер міста.[2].
- Галерея «Південно-Східна Азія» : У трьох залах представлені основні етапи 2500-літньої історії культур Південно-Східної Азії, півночі Таґланду та півдня Індонезії.[3].
- Галерея «Західна Азія/Ісламська Азія»: Представлено експонати ісламської культури й зокрема численні зразки каліграфії[4].
- Галерея «Китай»: колекція присвячена переважно етапові Китайської імперії[5].
- Галерея «Південна Азія»: Колекція, розміщена у двох залах, розповідає про витоки індуїзму та буддизму та про регіональні варіанти цих релігій[6].
- ↑ history of empress place building. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ singapore river. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ southeast asia. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ west asia / islamic. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ china. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012.
- ↑ south asia. acm.org.sg. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 14 липня 2012.
- Офіційний сайт [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.]