Музей археології Національного заповідника «Глухів»
| Музей археології Національного заповідника «Глухів» | |
|---|---|
 | |
| Розташування |  Україна: Глухів |
| Адреса | вулиця Шевченка, 30 |
| Засновано | 2008 (16 років) |
| Куратор | Національний державний історико-культурний заповідник «Глухів» |
| Сайт | nz-hlukhiv.com.ua |
Музей археології Національного заповідника «Глухів» — музей у місті Глухів Шосткинського району Сумської області, входить до складу Національного заповідника "Глухів".
Музей відкрито 6 листопада 2008 року, в день святкування 300-річчя проголошення міста столицею Гетьманщини. Музей розташований у пам’ятці архітектури «Садибний будинок Кочубеїв» 1904 року на площі 205 м².[1]
Основу фондової колекції складають речові пам’ятки, знайдені на території літописного Глухова і колишнього Глухівського району під час проведення охоронних археологічних розвідок. Ідея створення музею виникла у 2002 році, коли до фондів заповідника потрапили перші експонати – фрагменти давньоруських кружальних горщиків. Глухівські старожитності мають перш за все наукову цінність, адже відображають історію межиріччя Десни і Сейму – найменш археологічно дослідженого регіону на карті Сумщини.[2]
Ключова роль у формуванні археологічного зібрання і відкритті музею належить його завідувачу Юрію Коваленку.[3]
На річницю смерті 14 березня 2024 року на будівлі Музею археології відкрили меморіальну дошку Юрію Коваленку[4].
З археологією Глухівщини можна ознайомитись у чотирьох залах, які демонструють речові пам’ятки різних історичних періодів.
- Зала давньої історії охоплює археологічну спадщину міста від палеоліту до І тис. н.е.
- Зала давньоруської доби презентує археологічні знахідки, які відображають історію Глухова Х-ХІІІ ст. та періоду Великого князівства Литовського ХІV-ХV ст.
- Зал пізнього середньовіччя охоплює ІІ етап історії Глухова, коли місто у ХVІІІ ст. отримало статус столиці Гетьманщини. Відвідувачі мають змогу познайомитись із предметами побуту і знаряддями праці ХVІІ- ХVІІІ ст.
- Четверта зала присвячена розвитку будівельної справи і будівельних матеріалів північного Лівобережжя України. Найдревніші експонати зали розвитку будівельної справи – розчин, якомубільш ніж 2500 років, та глиняна обмазка скіфського житла з відбитками лози. Тут можна побачити давньоруську плінфу – цеглу, з якої у ХІІ-ХІІІ ст. будували виключно князівські палати та церкви, різноманітні пічні кахлі XVІІ-XVIII ст., зразки будівельних матеріалів з відомих пам’яток архітектури: цеглу-литовку, цеглу-московку, цеглу XVIII-XIX ст. з клеймами виробників та з особливими відбитками, вогнетривку пічну цеглу – так звану «шатринку». [5]
- ↑ Садибний будинок Кочубеїв.
- ↑ Музей археології.
- ↑ Смерть великого лицаря. Археолог, пошуковець, музикант, воїн – яким був Юрій Коваленко, що загинув за Україну.
- ↑ У Глухові відкрили меморіальну дошку загиблому військовому та історику Юрію Коваленку. Глухів.City (укр.). Процитовано 14 березня 2024.
- ↑ Музей археології заповідника "Глухів".