Очікує на перевірку

Музей мозаїк (Девня)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей мозаїк
43°13′31.400004099992″ пн. ш. 27°35′5.9899921000063″ сх. д. / 43.22539° пн. ш. 27.58500° сх. д. / 43.22539; 27.58500
ТипРимська вілла
музей і давньоримська будівля[d]
Частина від100 туристичних об'єктів Болгарії
Країна Болгарія
РозташуванняДевня
Адреса9162 Улица Пазарска 18
Засновано1976
Сайтmirela.bg/en/estate-in-bulgaria/Museum-of-Mosaics-in-the-town-of-Devnya-zxi26521.html
Музей мозаїк (Девня). Карта розташування: Болгарія
Музей мозаїк (Девня)
Музей мозаїк (Девня) (Болгарія)
Мапа

CMNS: Музей мозаїк у Вікісховищі
Геометрична мозаїка
Мозаїка «Медуза-Горгона»

Музей мозаїки в Девні — експозиція мозаїчного мистецтва з Марцианополя, що дозволяє ознайомитися з оздоблювальним покриттям і облицюванням. Входить до переліку 100 туристичних об'єктів Болгарії під № 10.

Історія

[ред. | ред. код]

Поштовхом до створення музею стали археологічні дослідження Олександра Мінчева, Петко Георгієва протягом 1976—1977 років та Анастаса Ангелова в період 1978—1986 років. За цей час археологи віднайшли «Будинок Антіопи» з мозаїкою, на базі якого й було вирішено відкрити заклад. Створення проекту музею доручили Камену Горану.

Характеристика споруди

[ред. | ред. код]

Будівля, де розташувалася експозиція, була зведена на вцілілому фундаменті античного римського будинку, що проіснував до початку VII століття. Ширина зведеної споруди склала 37,75 метрів, довжина — 37,15 метрів.

Всередині будівлі є внутрішній дворик з криницею під критою колонадою, загальною площею 92,63 квадратних метри. Господарські приміщення на 1402 квадратних метри та 21 кімната. Стіни житла оздоблені кольоровою та гіпсовою штукатуркою, а також надписами. Окрім того, п'ять приміщень та портика мають унікальну підлогу з викладеною різнокольоровою мозаїкою в римському стилі.

В музейній експозиції представлені всі віднайдені зразки мозаїки, частина яких перенесена на нове місце, а частина — знаходиться там, де вони були відкриті.

Всі витвори мозаїчного мистецтва виконані в техніці opus tesselatum та opus vermiculatum з використанням мармурових, вапняних, глиняних кубиків та 16 кольорової смальти.

Основна тематика створених картин — міфологія Стародавньої Греції та Риму, а також представники флори і фауни.

Серед представлених експонатів найбільшу увагу заслуговують:

1) Мозаїка «Медуза-Горгона»;

2) Мозаїка «Ганімед і орел»;

3) Мозаїка"Сатир і Антиопа";

4) Мозаїка «Пори року»;

5) Мозаїка «Панонскі волути».

Мозаїка «Медуза-Горгона» прикрашає підлогу їдальні і має розміри 8 × 8 метрів. Представлена у вигляді щита Афіни Паллади із зображенням в центрі відрубаної Персеєм, згідно грецької міфології, головою Медузи-Горгони, яка охороняє свого господаря від негараздів та зла.

Мозаїка «Сатир і Антиопа» знаходиться у спальній кімнаті. Зображення на підлозі 5,6 × 4,4 метри, та оповідає історію Зевса, який, щоб спокусити німфу Антіопу з'явився їй в образі міфічного сатира.

Мозаїка «Ганімед і орел» — найбільша мозаїка, яка прикрашає приймальну зону та оповідає давньогрецький міф про Ганімеда та Зевса в образі орла. Згідно легенди верховний бог Олімпу викрав сина троянського царя Троса та німфи Каліорі, за що останній отримав вічну молодість.

Мозаїка «Пори року» — найгірше збережена, внаслідок перепланування будівлі, мозаїка на підлозі жіночої кімнати. Має вигляд прямокутної рамки розмірами 8,6 × 7,8 метрів, виконану геометричними орнаментами, по кутах якої були зображення характерних особливостей різних пір року. На жаль, зберігся лише бюст осені в образі молодої жінки із золотистим вбранням. Всередині рамки можна побачити півня, що клює гроно винограду, пташок та традиційні римські сандалі.

Мозаїка «Панонскі волути» — орнамент цієї мозаїки складається з геометричних мотивів та має кольорову гамму з чотирьох кольорів, викладену з мармурових і глиняних кубиків. Віднайдена 1949 року при проведенні археологічних розкопок в східній частині Марцианополя.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • За матеріалом статті Анастаса Ангелова «Музей мозаики в Девне» (рос.) — 7 с.