Музей поета Дмитра Луценка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей поета Дмитра Луценка
Тип музей-світлиця
Адреса Київ, вул. Василя Доманицького, 12
спеціалізована школа №197 імені Дмитра Луценка
Засновано 1998
Відкрито 19 травня 1998
Директор Ірина П'ятківська (станом на 2021 рік)

Музе́й пое́та Дмитра́ Луце́нка — музей, присвячений поету Дмитру Луценку, розміщений у приміщенні київської спеціалізованої школи № 197.

Історія

[ред. | ред. код]

Музей відкрили 19 травня 1998 року при київській середній школі № 197, де Дмитро Луценко неодноразово виступав і де тривалий час працювали його дружина Тамара Іванівна та син Сергій.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 125-к від 16 лютого 2004 року музею присвоєно звання «Зразковий музей».

Експозиція

[ред. | ред. код]
Дмитро Луценко
1945

Музей складається із восьми тематичних розділів (станом на 2021 рік), які описують життєвий шлях Дмитра Луценка:

  • «За Березовою рудкою, у дібровах і гаях, голубою незабудкою ходить молодість моя»
  • «Мене життя навчило в трудний час боротись до останнього патрону»
  • «Усе любов'ю зміряне до дна»
  • «Київ — ти щастя моє»
  • «Пісне, моє ти кохання»
  • «З відкритим серцем я іду до друзів»
  • «Дороги — цінний скарб моєї долі, яку знайшов між добрими людьми»
  • «Україно, пом'яни свого сина»

Серед експонатів музею — рукописи та особисті речі поета: годинник, бритва, авторучки, костюм з нагородами, халат, який Дмитру Луценку подарував таджицький поет Турсун-заде. В експозиції також представлені документи, телеграми від видатних людей до ювілеїв, днів народження; вишиті рушники, подарунки-сувеніри, подаровані Дмитру Луценку шанувальниками.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]