Музей історії Гамбурга
Музей історії Гамбурга | |
---|---|
нім. Museum für Hamburgische Geschichte | |
53°33′04″ пн. ш. 9°58′23″ сх. д. / 53.551111111111° пн. ш. 9.9730555555556° сх. д. | |
Тип | історичний[1] |
Тема | history of Hamburgd |
Статус спадщини | heritage monument in Hamburgd |
Склад | Q28738379? |
Країна | Німеччина[1] |
Розташування | Гамбург-Нойштадт[2] |
Адреса | 20355 Holstenwall 24, 20355 Hamburg |
Архітектор | Fritz Schumacherd |
Засновано | 1908 |
Відкрито | 1922 |
Оператор | Stiftung Historische Museen Hamburgd |
Відвідувачі | 61 790 осіб (1909)[3][4] |
Директор | Lisa Kosokd, Otto Laufferd, Walter Hävernickd, Gert Hatzd, Jörgen Brackerd і Gisela Jaacksd |
Сайт | shmh.de/de/museum-fuer-hamburgische-geschichte |
Музей історії Гамбурга у Вікісховищі |
Музей історії Гамбурга, також Гамбурзький історичний музей (нім. Museum für Hamburgische Geschichte) — історичний музей у місті Гамбург. Заснований у 1908 році. 1918 року отримав власну будівлю, споруджену в районі Нойштадт за проектом Фріца Шумахера. Веде свою історію від «колекції старожитностей», зібраної Асоціацією з історії Гамбурга, заснованої 1839 року. Музей спеціалізується на історії культури і пропонує огляд історії Гамбурга від 800 року до XXI століття; є складовою Фундації історичних музеїв Гамбурга. Музей має філію в квартирі вдови Крамер (Kramer-Witwen-Wohnung) на вулиці Краєнкамп.
Гамбурзький історичний музей веде свою історію від колекції старожитностей, зібраної Асоціацією з історії Гамбурга починаючи з 1839 року. Серед перших експонатів колекції були об'єкти з Гамбурзького собору (Alter Mariendom), знесеного 1805 року. Після пожежі 1842 року колекція поповнилася, зокрема, двома порталами з будівлі згорілої ратуші. З 1849 експонати тимчасово розміщувалися в підвалі гімназії Йоганнеум (Johanneum). Колекція перейшла у власність міста у 1849 році, але її підтримка продовжилася з боку волонтерів.
Деякі гамбурзькі політики та активісти почали закликати до створення музею з історії міста у 1884 році. У 1906 році міська рада ухвалила рішення заснувати такий музей: у 1908 році був призначений його перший директор, історик культури Отто Лауффер (Otto Lauffer, 1874—1949).
Музейна будівля була споруджена в період з 1914 по 1922 рік за проектом архітектора Фріца Шумахера. Будівництво затяглося у зв'язку з початком Першої світової війни . З 1985 року музей підпорядкований некомерційній асоціації Verein der Freunde des Museums für Hamburgische Geschichte. 1 січня 2008 року музей став частиною Фундації історичних музеїв Гамбурга. З 2011 року музей співпрацює з Вікіпедією та Вікісховищем : у рамках GLAM-проекту зображення музейних експонатів публікуються під вільною ліцензією Creative Commons.
- ↑ а б archINFORM — 1994.
- ↑ list of heritage monuments in Hamburg / за ред. DSH Agency
- ↑ Jahrbuch der Hamburgischen Wissenschaftlichen Anstalten — С. 264.
- ↑ https://www.biodiversitylibrary.org/item/92483#page/284/mode/1up
- Victoria Asschenfeldt, Olaf Matthes (Hrsg.): Quellen zur Geschichte des Museums für Hamburgische Geschichte 1839 bis 1973. Verlag Cord Oltmanns, Hamburg 2014, ISBN 978-3-9816634-8-8 .
- Gisela Jaacks (Hrsg.): Kirchen, Kanonen und Kommerz. Museum für Hamburgische Geschichte, Hamburg 2003, ISBN 3-9809110-1-2 (Führer durch die Abteilungen Mittelalter bis 17. Jahrhundert).
- Herbert Hötte: Das historische Museum in Bewegung: Das Museum für Hamburgische Geschichte; eine Fallstudie. Dölling und Galitz, Hamburg 2001, ISBN 3-933374-87-1 .
- Olaf Matthes, Arne Steinert (Hrsg.): Museum - Musen - Meer. Museum für Hamburgische Geschichte, Hamburg 2001, ISBN 3-9805772-7-9 .
- Carsten Ludowig (2019). Museum für Hamburgische Geschichte: Von der Hammaburg zur HafenCity. hamburg.de (нім.). hamburg.de GmbH & Co. KG. Процитовано 17 грудня 2020.