Музичне фразування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вплив на акцент тактового зсуву в джазі: перші дві лінії vs. других двох ліній.Play або позначення тактів ударним інструментом.

Музи́чне фразува́ння — це метод художньо-змістового виділення в музичному уривку періодів, фраз, мотивів з метою досягнення найвиразнішого й правильного розкриття образного змісту твору, передачі концепції мелодії[1]. Музикант досягає цього, інтерпретуючи музику — напам'ять або з нот — змінюючи тон, темп, динаміку, артикуляцію та інші характеристики. Наприклад, прискорення темпу або продовження ноти може додати напруження[2].

Індивідуальне фразування — елемент стилю музиканта, пов'язаний з характером особистості виконавця та манерою його співу або гри[1].

Основи теорії музичного фразування заклав бельгійський композитор і теоретик музики Жером Жозеф де Моміньї[en] (1972—1842).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Ю.Є. Юцевич. Фразування. — Словник-довідник музичних термінів.
  2. Andrzej Chodkowski (red.). Encyklopedia muzyki. — Warszawa : PWN, 1995. — ISBN 83-01-11390-1.

Джерела

[ред. | ред. код]