Мулько Віталій Миколайович

Віталій Мулько
Мулько Віталій Миколайович
Віталій Мулько; Мулько Віталій Миколайович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	30 травня 1983; Гайворон, Кіровоградська область
Смерть	15 листопада 2022 (39 років); Донецька область
Національність	українець
Alma Mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова; Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Територіальна оборона
Формування	106 ОБрТрО
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мулько.

Віталій Миколайович Мулько (1983—2022) — старший солдат збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 30 травня 1983 року в місті Гайворон Кіровоградської області. У 2000 році закінчив місцеву ЗСШ №2, потім відслужив строкову військову службу, після чого працював у Києві на будівництві.

У 2006 році вступив до Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Отримавши ступінь бакалавра в Інституті педагогічної освіти та практичної психології продовжив навчання в Уманському педагогічному Університеті ім. П. Тичини, який закінчив у 2011 році.

Свою професійну діяльність розпочав в рідному місті у відділі сімї та молоді, багато працював на волонтерських засадах, зокрема у підлітковому клубі з дітьми-сиротами. Його професійне життя було тісно пов’язане саме з дітьми. Був психологом, проводив тренінги, консультував батьків та дітей.

З 1 вересня 2010 року працював вчителем початкової школи в с. Чемерпіль.

У 2012 року, після одруження, переїхав жити до м. Шепетівка, Хмельницької області. Віталій почав працювати за фахом психолога спочатку у дитячому садку а потім у школі.

У 2015 р. Віталій закінчив у м. Чернігів «Першу київську школу психотерапії» за напрямком Системна сімейна психотерапія. У 2018р заснував БФ «Центр допомоги батькам та дітям «Багаті милосердям», що спеціалізується на психологічній роботі з батьками та дітьми.

З жовтня 2021 року Віталій працював директором Грицівського інклюзивно-ресурсного центру.

24 лютого 2022 року Віталій вирушив до військомату, а вже 25-го разом з побратимами стали на захист країни у складі 1 роти 2 взводу 88 батальйону 106 ОБрТрО. Навіть на війні не забував про своє покликання, мріяв допомагати військовим, які пройшли війну. Віталій часто допомагав побратимам та планував багато цікавих проектів з колегами.

15 листопада 2022 року загинув під час мінометного обстрілу поблизу міста Бахмут Донецької області.

Нагороди та вшанування

Орден «За мужність» III ступеня^[1].
У селищі Гриців Шепетівського району відкрито меморіальну дошку.
На фасаді КЗ «Гайворонський ліцей №2» 4 жовтня 2024 року встановлено меморіальну дошку

Примітки

↑ Указ Президента України №78/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 14 лютого 2023. Архів оригіналу за 14 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2025.

Джерела

[1] Указ Президента України №78/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 14 лютого 2023. Архів оригіналу за 14 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2025.

[1]