Перейти до вмісту

Муніципальна бібліотека Безансона

Координати: 47°14′10″ пн. ш. 6°01′39″ сх. д. / 47.23611111° пн. ш. 6.0275° сх. д. / 47.23611111; 6.0275
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Муніципальна бібліотека Безансона
47°14′10″ пн. ш. 6°01′39″ сх. д. / 47.23611111° пн. ш. 6.0275° сх. д. / 47.23611111; 6.0275
Країна: Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип:municipal libraryd Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняБезансон Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайт:bm-besancon.fr Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Муніципальна бібліотека Безансона — пулічна бібліотека в Безансоні.

Історія

[ред. | ред. код]
Два різні види одних і тих самих фоліантів з Безансонської бібліотеки MS 865

Бібліотека була заснована в 1694 році, коли бенедиктинський абат Жан-Батист Буазо (1638—1694) заповів свої особисті колекції абатству Сен-Вінсент у Безансоні за єдиної умови, що вони будуть загальнодоступними.[1] Колекція Буазо надзвичайно багата рукописами, які датуються VII—XV століттями.[2]

Значна частина колекції надійшла від Нікола Перрено де Гранвеля та його сина Антуана.[3] У 1808 році за проектом архітектора Франш-Конте Дені Лапре було споруджено будівлю для бібліотеки. Під час Французької революції відбулися конфіскації у релігійних громад і емігрантів, які проживали в регіоні. Всі ці книги були переведені в бібліотеку.

Будівлю закінчили в 1817 році, а офіційно відкрили 27 квітня 1818 року. Будівлю кілька разів розширювали до 1839 року, коли вона набула свого нинішнього вигляду, який складається з чотирьох блоків навколо центрального двору.

Міністерство культури та комунікацій оцифрувало 167 ілюмінованих рукописів бібліотеки.[4] Бібліотека Безансона зберігає понад 500 000 рукописних документів, малюнків, гравюр, медалей, марок і монет, що робить її однією з найбагатших бібліотек Франції.

Колекції

[ред. | ред. код]

Бібліотека містить близько 1000 інкунабул і 2800 середньовічних рукописів. Найдавніші з рукописів датуються VII століттям, хоча більшість — XV століттям.[4]

Кілька літургійних рукописів чудово ілюміновані, особливо Псалтир Бонмона (XIII століття), а також рукописи, ілюміновані для архієпископів Безансона та Шарля де Невшателя.

Рукопис XIV століття «Судний день», каталогізований як Ms. 579, містить 89 мініатюр, що зображують дію п'єси, і три однойменні музичні п'єси.[5]

Бібліотека має у фондах підручники Карла V: книгу про освіту принців, 49 мініатюр, зроблених кількома художниками, які працювали над копією «Подорожей Жана де Мандевіля».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kritzman, Lawrence D.; Reilly, Brian J.; DeBevoise, Malcolm (2006). The Columbia History of Twentieth-Century French Thought. Columbia University Press. с. 294. ISBN 9780231107907. Процитовано 14 грудня 2021.
  2. Medieval illuminations of the municipal library of Besançon. Multilingual Inventory of Cultural Heritage in Europe. Процитовано 14 грудня 2021.
  3. Jonge, Krista de; Janssens, Gustaaf (2000). The Granvelles and the old Netherlands. Leuven University Press. с. 19. ISBN 9789058670496. Процитовано 14 грудня 2021.
  4. а б Medieval illuminations of the municipal library of Besançon. Multilingual Inventory of Cultural Heritage in Europe. Процитовано 14 грудня 2021.«Medieval illuminations of the municipal library of Besançon». Multilingual Inventory of Cultural Heritage in Europe. Retrieved 2021-12-14.
  5. Mystere dou jour dou jugement. Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 5 червня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]