Мунія мадагаскарська
| Мунія мадагаскарська | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lepidopygia nana (Pucheran, 1845) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Pyrrhula nana Pucheran, 1845 Lonchura nana (Pucheran, 1845) Lemuresthes nana (Pucheran, 1845) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Му́нія мадагаскарська[2] (Lepidopygia nana) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Ендемік Мадагаскару. Єдиний представник монотипового роду Мадагаскарська мунія (Lepidopygia).
Довжина птаха становить 10 см, вага 7,4—9 г. Довжина хвоста становить 27—33 мм, довжина крила 43—47 мм, довжина дзьоба 9,5—10,5 мм, довжина цівки 13—14 мм[4]. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Голова і шия сірувато-коричневі, лоб і тім'я більш темні, обличчя і горло чорні. Верхня частина тіла оливково-коричнева, покривні пера крил чорнуваті з жовтувато-оливковими кінчиками. Стернові пера чорнувато-коричневі. Нижня частина тіла охриста або білувата, пера на ній мають темну центральну частину, що формує легкий лускоподібний візерунок. Очі чорнувато-карі, дзьоб чорний, лапи сірувато-тілесного кольору. У молодих птахів чорна пляма на горлі відсутня, лоб, тім'я і шия у них коричневі, а не сірі.
Мадагаскарські мунії є ендеміками острова Мадагаскар. Вони живуть на відкритих місцевостях, на луках, в чагарникових заростях, на узліссях і галявинах тропічних лісів, в садах і на плантаціях. Зустрічаються парами або невеликими зграйками до 20 птахів, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з червоними фуді. Живляться переважно насінням трав, іноді також ягодами, плодами, пагонами і дрібними літаючими комахами. Сезон розмноження триває з вересня по березень. Гніздо кулеподібне, робиться з рослинних волокон, розміщується в густій рослинності. В кладці від 4 до 7 яєць. Інкубаційний період триває 12-13 днів. Будують гніздо, насиджують яйця і доглядають за пташенятами і самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них деякий час. За сезон може вилупитися 3-4 виводки.
- ↑ BirdLife International (2016). Lepidopygia nana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 вересня 2022.
- ↑ Roger Safford & Frank Hawkins: The Birds of Africa. T. VIII: The Malagasy Region. A&C Black, 2013, ss. 903-905. ISBN 9780713665321.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |