Мунія перлиста
| Мунія перлиста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-_Estrildidae_-_bird_skin_specimen.jpeg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Mayrimunia leucosticta (D'Albertis & Salvadori, 1879) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Munia leucosticta Lonchura tristissima leucosticta | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Му́нія перлиста[2] (Mayrimunia leucosticta) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae)[3]. Ендемік Нової Гвінеї. Раніше вважався підвидом новогвінейської мунії, однак був визнаний окремим видом.
Довжина птаха становить 10,5 см. Верхня частина голови, спина і крила бурі, хвіст чорнувато-коричневий. Груди і живіт рудувато-коричневі, гузка темно-коричнева. Надхвістя охристе. На обличчі і горла біла "маска", голова, груди і верхня частина спини поцятковані білими плямками. Очі темно-карі, дзьоб сизий, лапи сіруваті. Самиці мають більш тьмяне забарвлення, ніж самці, "маска" на обличчя у них менша.
Перлисті мунії мешкають на півдні Нової Гвінеї, між річками Лоренц[en] і Турама Вони живуть в чагарникових заростях, на трав'янистих або порослих чагарниками лісових галявинах, на узліссях тропічних лісів, в бамбукових заростях і рідколіссях з густим підліском, у вторинних заростях. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками.
Перлисті мунії живляться насінням трав, зокрема бамбуку, а також ягодами, плодами і зеленими частинами рослин. Розмножуються протягом всього року, переважно наприкінці сезону дощів. Гніздо кулеподібне, робиться парою птахів з переплетених гілочок і стебел трави, розміщується в кількох метрах над землею. В кладці 4 білих яйця. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні, пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 1-2 тижні.
- ↑ BirdLife International (2016). Mayrimunia leucosticta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 10 жовтня 2022
- ↑ Mayrimunia leucosticta у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 жовтня 2022.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |