Мурахолюб рудочеревий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурахолюб рудочеревий
Самець рудочеревого мурахолюба
Самець рудочеревого мурахолюба
Самиця рудочеревого мурахолюба
Самиця рудочеревого мурахолюба
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід: Мурахолюб (Terenura)
Вид: Мурахолюб рудочеревий
Terenura sicki
Teixeira & Gonzaga, 1983[2]
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Terenura sicki
Віківиди: Terenura sicki
ITIS: 563357
МСОП: 22701646

Мурахолю́б рудочеревий[3] (Terenura sicki) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae)[4]. Ендемік Бразилії.

Довжина птаха становить 9,5-10,5 см, вага 6,5-7 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови, шия і задня частина спини чорні, поцятковані білими смугами. Решта верхньої частини тіла чорна, легко поцяткована білими смужками, на плечах білі плями. Крила чорні з білими краями, покривні пера поцятковані білими плямками, стернові пера чорнуваті. Горло і решта нижньої частини тіла біла. У самиць спина і надхвістя іржасті, голова смугаста, попелясто-чорна, нижня частина тіла руда, горло і верхня частина грудей охристі, груди з боків смугасті. Дзьоб довгий, прямий, сірий.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Рудочереві мурахолюби мешкають на північному сході Бразилії, в штатах Алагоас і Пернамбуку. Вони живуть у верхньому ярусі вологих атлантичних лісів, переважно на висоті від 400 до 700 м над рівнем моря. Зустрічаються парами, часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться безхребетними, зокрема жуками і тарганами. Сезон розмноження триває з жовтня по березень.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція рудочеревих мурахолюбів становить від 50 до 250 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Terenura sicki.
  2. D.M. Teixeira & L.P. Gonzaga. A new antwren from northeastern Brazil. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 103, ss. 133–135, 1983. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 26 червня 2022.