Перейти до вмісту

Мурашиний лев європейський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мурашиний лев європейський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Сітчастокрилі (Neuroptera)
Родина: Мурашині леви (Myrmeleontidae)
Рід: Euroleon
Вид: Мурашиний лев європейський
Euroleon nostras
(Fourcroy, 1785)
Посилання
Вікісховище: Euroleon nostras
Віківиди: Euroleon nostras
EOL: 6877944
ITIS: 982594
NCBI: 516507

Мурашиний лев європейський[1] (Euroleon nostras) — вид сітчастокрилих комах з родини мурашиних левів (Myrmeleontidae).

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]

Комахи мають довжину переднього крила від 25 до 33 міліметрів, розмах крил до 70 мм. Булавоподібні вусики роздуті на кінчику. Їх можна відрізнити від подібних видів за жилкуванням крил і за помітними плямами між радіусом і сектором радіуса біля переднього краю задніх крил.

Географічне поширення

[ред. | ред. код]

Вид досить поширений в Європі на схід до Уральських гір. Також трапляється в Північній Африці (Марокко) та Західній Азії (Туреччина, Вірменія, Грузія, Азербайджан). Мешкає у світлих лісах і садах, де личинка може будувати свою пастку в піщаному ґрунті. Він також поширений у міських районах, де великі популяції часто зустрічаються під штучними укриттями, такими як мости на дорогах.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Імаго активні вночі з червня по вересень. Полюють, сидячи на гілочках, розставивши ноги. Протягом дня вони ховаються в рослинності. Живуть кілька десятків днів. Личинки будують воронки-пастки в пухкому ґрунті під корінням у місцях, захищених від дощу в теплих лісах. Відмічено випадки, коли личинки вполювали самиць власного виду, які намагалися відкласти яйця в пісок. Вид зимує на стадії личинки і повністю розвивається впродовж двох років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — вип. 2. — с. 111

Посилання

[ред. | ред. код]