Перейти до вмісту

Муртуза Мухтаров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Муртуза Мухтаров
азерб. Murtuza Muxtar oğlu Muxtarov Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1855 Редагувати інформацію у Вікіданих
Амірджан, Бакинський повіт, Шамахинська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померквітень 1920 Редагувати інформацію у Вікіданих
Палац Мухтарова, Баку, Бакинський повіт Редагувати інформацію у Вікіданих
·вогнепальна рана Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняАмірджан Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Азербайджанська Демократична Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьбізнесмен, меценат Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовазербайджанська Редагувати інформацію у Вікіданих
КонфесіяБахаїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зLiza Tuqanovad Редагувати інформацію у Вікіданих

Муртуза Мухтаров (азерб. Murtuza Muxtar oğlu Muxtarov; 18551920) — азербайджанський підприємець, винахідник, нафтопромисловець.

З творчої біографії

[ред. | ред. код]

Муртуза Мухтаров відкрив у 1890 р. приватну бурильну контору, яка виконувала найскладніші замовлення. Саме він успішно пробурив найглибшу на той час на Кавказі свердловину глибиною 1100 м. У 1891 р. у Сабунчі було відкрито механічний завод Мухтарова, де згодом працювали близько тисячі робітників. Мухтаров був акціонером товариства Московсько-Волзького нафтового товариства, адміністратором у справах бакинського товариства російської нафти. У 1895 р. Мухтаров створює модернізований верстат ударного-штангового способу буріння, на який отримує державний патент. Бурова установка Мухтарова, який отримав назву «бакинської бурильної системи» суттєво переважав тогочасні аналоги, що дозволило підприємцю наприкінці ХІХ ст. відкрити в Бібі-Ейбаті перший у Російській Імперії завод бурового обладнання. Він був автором й ряду інших винаходів. Бурильні станки й нафтове обладнання із заводів Мухтарова забезпечувало бакинські промисли й експортувалося в інші країни. Знавець видобувної техніки Мухтаров виписував і привозив у Баку найсучасніші машини й механізми (переважно із США), впроваджуючи їх у виробництво.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Білецький В. С., Гайко Г. І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]