Перейти до вмісту

Муртуза Мухтаров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Муртуза Мухтаров
азерб. Murtuza Muxtar oğlu Muxtarov
Народився1855
Амірджан, Бакинський повіт, Шамахинська губернія, Російська імперія
Померквітень 1920
Палац Мухтарова, Баку, Бакинський повіт
·вогнепальна рана
ПохованняАмірджан
Країна Російська імперія
 Азербайджанська Демократична Республіка
Діяльністьпідприємець, меценат
Знання мовазербайджанська
КонфесіяБахаїзм
У шлюбі зLiza Tuqanovad

Муртуза Мухтаров (азерб. Murtuza Muxtar oğlu Muxtarov; 18551920) — азербайджанський підприємець, винахідник, нафтопромисловець.

З творчої біографії

[ред. | ред. код]

Муртуза Мухтаров відкрив у 1890 р. приватну бурильну контору, яка виконувала найскладніші замовлення. Саме він успішно пробурив найглибшу на той час на Кавказі свердловину глибиною 1100 м. У 1891 р. у Сабунчі було відкрито механічний завод Мухтарова, де згодом працювали близько тисячі робітників. Мухтаров був акціонером товариства Московсько-Волзького нафтового товариства, адміністратором у справах бакинського товариства російської нафти. У 1895 р. Мухтаров створює модернізований верстат ударного-штангового способу буріння, на який отримує державний патент. Буровий верстат Мухтарова, який отримав назву «бакинської бурильної системи» суттєво переважав тогочасні аналоги, що дозволило підприємцю наприкінці ХІХ ст. відкрити в Бібі-Ейбаті перший у Російській Імперії завод бурового обладнання. Він був автором й ряду інших винаходів. Бурильні станки й нафтове обладнання із заводів Мухтарова забезпечувало бакинські промисли й експортувалося в інші країни. Знавець видобувної техніки Мухтаров виписував і привозив у Баку найсучасніші машини й механізми (переважно із США), впро¬ваджуючи їх у виробництво.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Білецький В. С., Гайко Г. І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]