Перейти до вмісту

Муріно

Координати: 60°03′05″ пн. ш. 30°26′19″ сх. д. / 60.051388888889° пн. ш. 30.438611111111° сх. д. / 60.051388888889; 30.438611111111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Муріно
рос. Мурино
Церква святої Катерини (Муріно)
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Ленінградська область
Муніципальний район Всеволозький район
Код ЗКАТУ: 41212504000
Основні дані
Час заснування можливо, в 12 ст.
Перша згадка: 17 ст. ( 1676 р. )
Завойоване Московією/Росією на початку 18 ст. у шведів
Статус села село
Населення 89.636 осіб (2022)
Площа 13,36 км²
Поштові індекси 188662
Телефонний код +7 81370
Географічні координати: 60°03′05″ пн. ш. 30°26′19″ сх. д. / 60.051388888889° пн. ш. 30.438611111111° сх. д. / 60.051388888889; 30.438611111111
Часовий пояс UTC+4
Влада
Адреса Муріно, Всеволозький район,Ленінградська область, Росія, 188662
Мапа
Муріно (Росія)
Муріно
Муріно

Мапа


CMNS: Муріно у Вікісховищі

Му́ріно (рос. Мурино, можливо, від фін. Muurola) — місто[1] у Всеволожському районі Ленінградської області, адміністративний центр Мурінського сільського поселення. Розташоване на межі Санкт-Петербурга і Ленінградської області.

Чисельність населення Муріно згідно перепису 2002 року становила 5 тисяч осіб, на 2007 рік — 4958 осіб, на 1 січня 2009 року — 5235 осіб, а на 2022 — 89636 осіб[2], що зробило Муріно найбільшим містом Ленінградської області.

Є важливим транспортним вузлом. В селищі розташовані:

Історія

[ред. | ред. код]

Муріно було засноване на початку XVIII ст. переселенцями з Муромського повіту. В 1712 році село Муріно було подаровано Петром I барону П. П. Шафірову. Після відправлення Шафірова на заслання в 1723 році землі були передані в казну, а потім — генерал-майору І. Д. Дмітрієву-Мамонову. З 1749 по 1917 саме село та обширні навколишні землі належали графам Воронцовим. В 1843 році по ініціативі князя М. С. Воронцова село стало місцем своєрідного експерименту по відміні кріпацької залежності. В Муріно збереглась і сьогодні діє православна церква Святої Великомучениці Катерини (1790, архітектор Н. А. Львов). Недалеко від неї на Кооперативній вулиці знаходиться Мурінське кладовище.

15 квітня 2019 року Муріно стало містом.[1]

Топоніми, які відносяться до Муріно

[ред. | ред. код]

Від назви населеного пункту отримав свою назву Мурінський струмок (він є фактичною межею між північною і південною частинами новобудов Калінінського району Санкт-Петербурга).

В 1887 році були також затверджені назви 1-го Мурінського і 2-го Мурінського проспектів. Вони знаходяться досить далеко від самого Муріно (в районі станцій метро «Лісова» та "Площі Мужності "), проте їх назви пов'язані з колишньою Великою Мурінською дорогою, яка вела до Муріно.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Карточка документа. pub-sed.lenreg.ru. Процитовано 16 травня 2019.[недоступне посилання]
  2. Дані Росстату про населення міст РФ на 1 січня 2022. Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022.