Перейти до вмісту

Мустафаєв Джаваншир Байрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джаваншир Мустафаєв

Майор поліції
Загальна інформація
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
Роки служби2014-
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Національна поліція
ФормуванняГУ НП України в Полтавській області
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За відзнаку в службі» (МВС України)
Нагрудний знак «За відзнаку в службі» (МВС України)
Див. також: Джаваншир

Джаванши́р Байра́мович Мустафа́єв — майор поліції України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився у Вірменській РСР; родина проживала в Гугаркському районі. Коли почалася війна в Нагірному Карабасі, батьки полишили все, і з чотирма дітьми перебралися під Диканьку. Проживав у селі Велика Рудка Диканського району. Після строкової служби працював дільничним в — Жовтневому райвідділі міліції Полтави; по тому — оперативним співробітником в Ленінському.

В часі війни добровольцем подав рапорт. Командир взводу батальйону «Полтава». В першу ротацію перебував у Костянтинівці; в другу — у Маріуполі охороняв підстанцію. Доводилося нести службу на блокпостах, контролювати територію — від проникнення диверсантів, стежити за порядком в рядах вояків.

2015 року повернувся з другої ротації. На його повернення чекала велика родина; зокрема — донька Діана 2013 р.н. та дружина Тетяна.

Станом на липень 2015 року — командира взводу батальйону «Полтава».

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 266/2020 від 3 липня 2020 року за «особисту мужність, самовіддані дії і високий професіоналізм, виявлені при виконанні службового обов'язку, та з нагоди Дня Національної поліції України» нагороджений медаллю «За бездоганну службу» III ступеня[1]
  • нагрудний знак МВС України — «За відзнаку в службі» (липень 2015).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 3 липня 2020 року № 266/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

[ред. | ред. код]