Тогрул-бек
Тогрул-бек | |
---|---|
туркм. Togrul beg перс. رکنالدین طغرلبک بن سلجوق | |
Народився | 990[1] |
Помер | 4 вересня 1063 Tajrishd, Сельджуцька імперія |
Країна | Сельджуцька імперія |
Діяльність | воєначальник |
Знання мов | тюркські мови[2] |
Титул | султан |
Посада | Sultan of the Seljuq Empired |
Конфесія | сунізм |
Рід | Q88959999? і Сельджуки |
Батько | Мікаїл-бек |
У шлюбі з | Fulana Khatund, Altun Jan Khatund і Seyyidah Khatund |
Тогрул-бек (букв. Князь-сокіл, туркм. Togrul beg перс. رکنالدین طغرلبک بن سلجوق / Rukn-e-Dīn Togrul-bek ben Seljūq, тур. Tuğrul Bey, повне ім'я — Рукн ад-Даула ва-д-Дін Абу Таліб Мухаммад Тогрул-бек ібн Мікаїл) (близько 990 — 4 вересня 1063) — син голови огузького племені киник Мікаїла, онук Сельджука, потім глава племінного союзу огузів, засновник і перший правитель династії Сельджукидів, який захопив територію нинішньої Туреччини, Ірану та Іраку (у 1055 ним був узятий Багдад).
Разом зі своїм братом Чагри-беком очолював сельджуцьке об'єднання кочових огузів (туркмен). Спочатку служив у війську тюркської держави Караханідів, після розгрому якого закріпився в Хорезмі. Звідти у 1028 здійснив завоювання Мерва і Нішапура, де у 1038 був коронований султаном. На цей час його держава включала в себе також Бухару, Балх і Газні.
У 1040 році в битві при Данданакані Тогрул-бек розгромив військо султана Масуда Газневі; між 1040 і 1055 завоював Хорезм, більшу частину Ірану, Азербайджан, Ірак; у 1049 почав завоювання Вірменії. У 1055 році захопив Багдад і до 1058 року правив Іраком. Аббасидський халіф аль-Каїм був змушений надати Тогрул-беку титул султана, а потім - «царя Сходу і Заходу».
Вежа XII століття, побудована в пам'ять про Тогрул-Бека - яскравий приклад сельджуцької архітектури.
- Bosworth, C. E. (1975). The early Ghaznavids. У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 162—198. ISBN 0-521-20093-8.
- Bosworth, C. E. (1968). The Political and Dynastic History of the Iranian World (A.D. 1000–1217). У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 5: The Saljuq and Mongol periods. Cambridge: Cambridge University Press. с. 1—202. ISBN 0-521-06936-X.
- Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 250—305. ISBN 0-521-20093-8.
- Madelung, W. (1975). The Minor Dynasties of Northern Iran. У Frye, R. N. (ред.). The Cambridge History of Iran, Volume 4: From the Arab Invasion to the Saljuqs. Cambridge: Cambridge University Press. с. 198—249. ISBN 978-0-521-20093-6.
- Minorsky, V. (2000). Tabriz. The Encyclopaedia of Islam. Brill.
- Van Donzel, E. J., ред. (1994). Islamic Desk Reference. E.J. Brill.
- Рухнама