Перейти до вмісту

Мухаммед Беррада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мухаммед Беррада
араб. محمد برادة
Народився14 травня 1940(1940-05-14)[1] (84 роки)
Рабат, Рабат-Сале-Заммур-Заерd, Марокко[1]
Країна Марокко
Діяльністьarabist, літературознавець, письменник, письменник-документаліст, викладач університету
Alma materУніверситет Мухаммеда Vd
Знання моварабська[2]
ЗакладУніверситет Мухаммеда Vd

Муха́ммед Беррад́а (араб. محمد برادة; *14 травня1938, Рабат, Марокко) — марокканський прозаїк, літературний критик і перекладач, що пише арабською мовою. Його вважають одним із найважливіших сучасних авторів Марокко;[3] живе і працює в Брюсселі (Бельгія).[4]

З життєпису

[ред. | ред. код]

Освіту почав на батьківщині,[5] потім продовжив вивчати літературознавство у Франції.[6]

У період від 1976 до 1983 року очолював Спілку письменників Марокко.

Протягом декількох десятиліть викладав арабську літературу на філологічному факультеті Університету Мохаммеда V у Рабаті.[6]

Член консультативної ради марокканського літературного часопису Prologue.

2008 року, у рік заснування і першого вручення Міжнародної премії з арабської літератури був членом журі з присудження.[4]

Від 26 липня 1977 року Мухаммед Беррада одружений з палестинською дипломаткою Лейлою Шахід.

З творчості

[ред. | ред. код]

Беррада — представник літературного руху, який прагнув експериментувати з новими техніками письма — те, що марокканські критики називають attajrib («експериментування»). Текст не надає сюжету великої ваги і написаний самостійними сценами, образами, думками та портретами. У сфері мови важливу роль відіграють діалекти, такі як фассі (діалект Феса), разом із грою слів та алюзіями.[6]

Вибрана бібліографія
  • Dirāsāt fī al-qiṣṣah al-ʻArabiyah : Waqāʼiʻ nadwat Miknās (Bayrūt : Muʼassasat al-Abḥāth al-ʻArabiyah, 1986.);
  • L'ubat al-Nisyan (Rabat: Dar al-Aman, 1986.);
  • Al-Daw al-harīb (1993);
  • Le théâtre au Maroc : tradition, expérimentation et perspectives (Presses Universitaires du Septentrion, 1998);
  • Like a summer that will not come back (Sinbad, 2001);
  • Imraʼat al-nisyān : riwāyah (Casablanca: Nashr al-Fanak, 2001);
  • Faḍāʼāt riwāʼīyah (Rabat: Wizārat al-Thaqāfah, 2003);
  • Siyāqāt thaqāfīyah : mawāqif, mudākhalāt, marāfi (Rabat: Wizārat al-Thaqāfah, 2003).

Твори письменника перекладено англійською, французькою, іспанською,[4] російською[7] мовами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #140799796 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Salim Jay, "Dictionnaire des écrivains marocains", Eddif, 2005, p. 91
  4. ↑ а б в Мухаммед Беррада на Вебсайт Міжнародної премії з арабської літератури (англ.)
  5. ↑ Про Мухаммеда Беррада в Африка. Литературная панорама. Выпуск 11., М.: «Художественная литература», 1990, 607 с. — С. 527 (рос.)
  6. ↑ а б в Smásögur heimsins: Afríka, ed. by Rúnar Helgi Vignisson, Jón Karl Helgason and Kristín Guðrún Jónsdóttir (Reykjavík: Bjartur, 2019), p. 105.
  7. ↑ див. Африка. Литературная панорама. Выпуск 11., М.: «Художественная литература», 1990, 607 с. — С. 527-533 (рос.)

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мухаммед_Беррада&oldid=38531157