Мухаммед аль-Насір Салах-ад-Дін
Мухаммед аль-Насір Салах-ад-Дін араб. الناصر محمد صلاح الدين | ||
| ||
---|---|---|
1372 — 1391 | ||
Попередник: | Алі аль-Магді | |
Наступник: | Алі аль-Мансур бін Салах-ад-Дін | |
Народження: | 4 вересня 1338 | |
Смерть: |
2 листопада 1391 (53 роки) Сана, Ємен | |
Національність: | Араб | |
Релігія: | Іслам шиїтського спрямування | |
Рід: | Рассіди | |
Батько: | Алі аль-Магді |
Мухаммед аль-Насір Салах-ад-Дін (араб. الناصر محمد صلاح الدين; 4 вересня 1338 — 2 листопада 1391) — імам Зейдитської держави у Ємені.
Був сином імама Алі аль-Магді[1]. У першій половині XIV століття кілька імамів висували свої претензії на владу. В середині століття імам Алі аль-Магді досягнув значного впливу, який, однак, знизився після його смерті 1372 року у Дамарі. Після смерті батька Мухаммед став єдиним і безперечним зейдитським імамом Ємену.
Був порівняно успішним правителем. Він розширив свої володіння до Тіхами у прибережній смузі Червоного моря Південної Аравії. За рік після оголошення імамату Мухаммед аль-Насір спробував захопити Сану, але не зміг зламати оборону міста. Тоді він одружився з матір'ю аміра Ідріс бен Абдалла, а коли той приїхав, щоб зустрітись зі своїм новим вітчимом, він заарештував аміра та став повновладним правителем Сани 1381 року. Ідріс та його матері дозволили жити в місті, але без подальших контактів з імамом[2].
1391 року під час поїздки верхи його мул скинув його та протягнув по землі, в результаті чого імам зазнав смертельних травм. Його смерть приховували упродовж двох місяців з метою уникнення заворушень[3]. Похований у мечеті Салах ад-Дін, зведеній за його ініціативою.
Його дружиною була Фатіма ас-Саїда, дочка предводителя Курдів з Дамара[4]. Після смерті аль-Насіра почались внутрішні заворушення серед зейдитської еліти, утім контроль над Саною невдовзі було встановлено за його малолітнім сином Алі