Перейти до вмісту

Мухліса Бубі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мухліса Бубі
Ім'я при народженні:рос. Мухлиса Габдельгаллямовна Нигматуллина
тат. Мөхлисә Габделгалләм кызы Нигъмәтуллина
Псевдоніми:Мухліса Бубі
Релігія:іслам
Титулування:каді
Період:з 1917 року
Дата народження:1869
Місце народження:İj-Bubıyd, Сарапульський повіт, Вятська губернія, Російська імперія
Дата смерті:23 грудня 1937(1937-12-23)
Місце смерті:Уфа, РРФСР, СРСР
Країна: Російська імперія
 СРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нігматуліна.

Мухліса Бубі (псевдонім, справжнє ім'я — Мухліс Габдельгаллямівна Нігматулліна, тат. Мөхлисә Буби (Мөхлисә Нигъмәтуллина); (1869, İj-Bubıyd, Вятська губернія — 23 грудня 1937(1937-12-23), Уфа))[1] — татарська[2] громадська і мусульманська релігійна діячка, народна просвітителька. Перша жінка-каді в Росії[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в 1869 році в селі Іж-Бобья Сарапульського повіту В'ятської губернії Російської імперії (нині — Агризький район Татарстану). Походила з сім'ї потомствених улемів. Її батько став засновником медресе в рідному селі, яке згодом було перетворене на новометодну школу його синами і братами Мухліси, Губайдуллой та Габдуллой.

Навчалася Мухліса Бубі в медресе рідного села. З 1895-го року викладала в ній. У 1901 році Мухліса спільно з братами та їхніми дружинами, Насімою та Хусніфатімою, створила там же, в Іж-Бобьї, 6-річну жіночу учительську школу, де викладання велося татарською мовою.

У 1905 році відкрила медресе «Іж-Бобья» для жінок-мусульманок, де викладала основи ісламу, мови та літератури народів Сходу. У цьому медресе також викладалися педагогіка, математика, географія, історія, фізика, етика, логіка, російська мова.

30 січня 1911 року жандарми заарештували викладачів чоловіків. Жінки-викладачки продовжили роботу, Однак і вони були арештовані 18 січня 1912 року, при цьому бібліотека медресе була спалена[4]. Мухліса Бубі переїжджає до міста Троїцьк Оренбурзької губернії, де очолює жіночий мектебе. З 1913 року викладала в жіночій гімназії.

У 1914 році Мухліса Бубі відкрила жіночу вчительську семінарію «Даруль-мугаллимат».

Мухліса Бубі брала участь у I Всеросійському мусульманському з'їзді, який проходив у Москві з 1 по 11 травня 1917 року. На з'їзді Мухліса була обрана одним із шести каді Центрального духовного управління мусульман. На цьому ж з'їзді було прийнято рішення про заборону багатоженства, необов'язковості хіджабу, можливість розлучення за ініціативою дружини («хула») без надання доказів неспроможності чоловіка.[5]

Це був перший склад ЦДУМ обраний самими мусульманами, а не призначений владою і перший, що мав у своєму складі жінку. Мухліса Бубі переобиралася у 1920, 1923 і 1926 роках. Працюючи на цій посаді в Уфі, головним чином, аналізувала судові позови від мусульман, керувала сімейним відділом ЦДУМ, вела метричні книги. Також регулярно виступала в 1920-х роках зі своїми статтями з жіночого питання в газетах «Ульфат», «Ахбар», «Вакыт» і журналах «Сююмбіке» та «Іслам маджалласы». Основою її поглядів було переконання в тому, що мусульманські жінки можуть і повинні досягти рівноправності з чоловіками, при цьому зберігаючи моральність і не порушуючи завітів ісламу.

Репресована за звинуваченням в участі в «Контрреволюційній повстанській націоналістичній організації Башкирії»[6]. Заарештована 20 листопада 1937 року. 23 грудня 1937 року була розстріляна[7].

Постановою Президії Верховного суду Башкирської АРСР від 23 травня 1960 року Мухліса Бубі була виправдана і реабілітована.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Міністерство науки та освіти Республіки Татарстан з 2012 року проводить педагогічні читання імені Мухліси Бубі[8].

Всеросійська науково-практична конференція Читання імені Мухліси Бубі «Роль мусульманської жінки в освіті і гуманізації суспільства»[9].

Премія імені Мухліси Бубі для жінок, що займаються збереженням і розвитком духовної спадщини татарського народу[10].

Вистава «Үлеп яратты» в театрі ім. Галіаскара Камала (Казань) (автор Ркаїль Зайдулла).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Махмутова А.. Женское начало [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] // Минарет: журнал. — 2006. — № 3 (6).
  2. ↑ Гильмутдинова К. Р. Мухлиса Буби — просветительница татарского народа // Молодой ученый. — 2016. — №21. — С. 704-710.
  3. ↑ Статья в Башкирской энциклопедии[недоступне посилання з июня 2020](башк.)
  4. ↑ Гильмутдинова К.Р. Роль личности в ходе истории: Мухлиса Буби // Актуальные вопросы современной науки. — 2016. — 27 грудня. — С. 33—45. Архівовано з джерела 20 грудня 2018. Процитовано 30 червня 2020.
  5. ↑ Фаизов С.Ф. Движение мусульманок России за права женщин в 1917 г.: страницы истории. — 2005
  6. ↑ Гусева Юлия Николаевна. МРАЧНОЕ ЭХО «ДЕЛА ЦДУМ»: «ЦЕПЬ КОРАНА» И РЕПРЕССИИ ПРОТИВ МУСУЛЬМАНСКОЙ ЭЛИТЫ В СССР (1940 год) // Новый исторический вестник. 2017. №2 (52).. — 2017. — 27 грудня. Архівовано з джерела 30 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  7. ↑ Альта Махмутова. Женское Начало. Архів оригіналу за 1 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  8. ↑ Приглашения на предчтения им. Мухлисы Буби (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 грудня 2018. Процитовано 30 червня 2020.
  9. ↑ I Всероссийская научно-практическая конференция Чтения имени Мухлисы Буби «Роль мусульманской женщины в просвещении и гуманизации общества» состоялась в г. Екатеринбурге 4-6 октября 2017 г. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  10. ↑ Форум мусульманских женщин «Миллэт аналары». Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мухліса_Бубі&oldid=40237593