Перейти до вмісту

Мухоловка індійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мухоловка індійська
Самець індійської мухоловки
Самець індійської мухоловки
Самиця індійської мухоловки
Самиця індійської мухоловки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід: Строката мухоловка (Ficedula)
Вид: Мухоловка індійська
Ficedula nigrorufa
(Jerdon, 1839)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Ochromela nigrorufa
Muscicapa nigrorufa
Посилання
Вікісховище: Ficedula nigrorufa
Віківиди: Ficedula nigrorufa
ITIS: 560083
МСОП: 22709415
NCBI: 393723

Мухоло́вка індійська[2] (Ficedula nigrorufa) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3][4]. Ендемік Індії

Самець індійської мухоловки
Пара індійських мухоловок

Довжина птаха становить 13 см, вага 7-10 г. Самці мають переважно іржасто-руде забарвлення, голова і крила у них чорні. У самиць голова і крила темно-коричневі, навколо очей у них світлі кільця, живіт білуватий[5].

Молоді птахи мають коричнювато-оранжеве забарвлення, живіт і гузка у них білуваті. Голова поцяткована темними смугами, крила синюваті з коричнюватим відтінком. Навколо очей бліді кільця, хвіст оранжевий. Через вісім тижнів після оперення вони набувають дорослого забарвлення[6].

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Індійські мухоловки мешкають в центральних і південних Західних Гатах, горах Нілґірі, Паламі[en] і Білігіріранга[en] на півдні півострова Індостан[7]. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах шола[en] з густим бамбуковим, стробілянтовим і ротанговим підліском та з густою підстилкою з опалого листя, на кардамонових і кавових плантаціях та у вологих заростях в ярах, на висоті понад 700 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1500 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці або парами, ведуть осілий спосіб життя[8][9].

Поведінка

[ред. | ред. код]

Індійські мухоловки живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в підліску[10]. Сезон розмноження триває з березня по липень. Індійські мухоловки є моногамними, територіальними птахами, утворюють тривалі пари. Гніздо велике, кулеподібне з бічним входом, робиться з трави, сухого листя і папороті, розміщується в чагарниках, на висоті від 0,3 до 0,9 м над землею. В кладці 2 яйця[11][12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ficedula nigrorufa: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 15 серпня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 серпня 2022.
  4. Outlaw, D.C.; Voelker, G. (Oct 2006). Systematics of Ficedula flycatchers (Muscicapidae): A molecular reassessment of a taxonomic enigma (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 41 (1): 118—126. doi:10.1016/j.ympev.2006.05.004. ISSN 1055-7903. PMID 16797192. Архів оригіналу (PDF) за 29 September 2007.
  5. Baker, E.C.S. (1924). Fauna of British India. Birds. Т. 2 (вид. Second). London: Taylor and Francis. с. 253—254.
  6. Khan, M.A.R. (1979). Field characters and juvenile plumage of Muscicapa nigrorufa (Jerdon). Bangladesh Journal of Zoology. 7 (2): 109—112.
  7. Praveen, J.; Kuriakose, G. (2006). A review of the northern distribution range of near-threatened Black-and-Orange Flycatcher Ficedula nigrorufa in the Western Ghats. Zoos' Print Journal. 21 (12): 2516—2517. doi:10.11609/jott.zpj.1609.2516-7.
  8. Khan, M.A.R. (1978). Ecology of the Black-and-Orange Flycatcher Muscicapa nigrorufa (Jerdon) in Southern India. Journal of the Bombay Natural History Society. 75 (3): 773—791.
  9. Outlaw, Diana (2011). Morphological evolution of some migratory Ficedula flycatchers. Contributions to Zoology. 80 (4): 279—284. doi:10.1163/18759866-08004005. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 4 May 2012.
  10. Somasundaram S; L Vijayan (2008). Foraging Behaviour and Guild Structure of Birds in the Montane Wet Temperate Forest of the Palni Hills, South India. Podoces. 3 (1/2): 79—91.
  11. Hume, A. O. (1890). The nests and eggs of Indian Birds. Т. 2. R H Porter, London. с. 14—16.
  12. Morgan, Rhodes W (1875). On the nidification of certain South-Indian birds. Ibis. 5 (19): 313—323. doi:10.1111/j.1474-919X.1875.tb05973.x.