Муцо
 груз. მუცო  | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 42°36′22″ пн. ш. 45°12′22″ сх. д.H G O | ||||
| Країна |
 Грузія | |||
| Мхаре | Мцхета-Мтіанеті | |||
| Муніципалітет |
Душетський муніципалітет | |||
|
| ||||
|
| ||||
| Висота над р.м. |
1880 м | |||
| Населення |
15 осіб (2014) | |||
| Часовий пояс |
UTC+4 | |||
| Поштовий індекс | ? пошук (Пошта Грузії) | |||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| OpenStreetMap | ↑2025552 ·R (Душетський муніципалітет) | |||
| Відстань | ||||
| До центру краю | ||||
| До Тбілісі | ||||
| Карта | ||||
  Муцо Муцо (Грузія) | ||||
 Муцо Муцо (Мцхета-Мтіанеті) | ||||
 | ||||
 Муцо у Вікісховищі | ||||
Муцо (груз. მუცო) — маленьке село у Грузії. Одне з колишніх оплотів історичної грузинської провінції Хевсуреті (нині частина регіону Мцхета-Мтіанеті), воно розташований на скелястій горі (1880 м), на правому березі річки Андакіскалі (ანდაქისწყალი). Село знаходиться 121 км від міста Душеті, приблизно 1600 м над рівнем моря. У 2014 році у Муцо проживало 15 осіб, у 2002 році — 49.
Село, майже повністю занедбане більше століття тому, є прихистком приблизно 30 середньовічних осель фортечного типу, побудованих на вертикальних терасах над ущелиною Муцо-Ардоті, чотирьох бойових веж та руїн кількох старих споруд та будівель. Муцо, надзвичайно інтегроване у навколишню панораму завдяки гармонійному викоритсанню природних матеріалів, було заселене людьми з X століття і до сьогоднішнього часу.[1]
Проте, суворий клімат, брак земель для сільського господарства, слабка інфраструктура і нестача води призвели до депопуляції села до середини XX століття.[1] Будучи важкодоступним, село зберігає оригінальну архітектуру і є популярним місцем для туристів та гірських походів. Муцо має дві історичні частини — Шетекаврт-Убані («район сім'ї Шетекаврі») і Дайаурт-Убані («район сім'ї Дайаурі»).
.jpg)
Через повільне зношення та відсутність обслуговування це унікальне село було приречене на зникнення. Однак, у 2014 році Національне агентство з питань збереження культурної спадщини Грузії (NACHP) Міністерства освіти, науки та культури, при підтримці уряду Грузії та у співпраці з іншими державними установами, розпочало проєкт відновлення поселення. Проєкт був також підтриманий за рахунок приватного фінансування, зокрема, Міжнародним благодійним фондом Карту. NACHP створив музей-заповідник, який забезпечує постійне управління місцевістю. Проєкт створив необхідний прецедент для подальшого відродження гірських, історичних поселень Грузії.[1]
У 2019 році реконструйоване село отримало премію ЄС з культурної спадщини / премію Europa Nostra, отримавши €10,000.[2]
За легендою, жителі села поклонялися Архангелській іконі Броліскало. Вони були сватними бійцями та мисливцями, і вважали себе постійними членами армії священних прапорів та охоронців казкової скарбниці, яка була подарована іконі протягом століть. Згідно легенди, що скарбниця, яка досі зберігається у високих горах у районі Муцо чекає приходу обраного.
Як свідчить легенда, «сім'я Шетекаврі викопали Муцо», що побічно свідчить про те, що родина заснувала село або сімейна історія почалася разом із заснуванням Муцо.
- Мцхета-Мтіанеті
- Шатілі
- Хоне
- Шетекаурі
- Дарґавс
- ↑ а б в Fortified Settlement of Mutso, Georgia. European Heritage Awards / Europa Nostra Awards. Europa Nostra. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
- ↑ Europe’s top heritage award winners celebrated in Paris. Europa Nostra (брит.). 29 жовтня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 9 листопада 2019.
- Shorena Kurtsikidze & Vakhtang Chikovani, Ethnography and Folklore of the Georgia-Chechnya Border: Images, Customs, Myths & Folk Tales of the Peripheries, Munich: Lincom Europa, 2008.
- ქართული ენციკლოპედია_Грузинська радянська енциклопедія [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.]