Мушкетівський цвинтар
| Мушкетівський цвинтар рос. Мушкетовское кладбище, трансліт. Мушкетовское кладбище | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| 48° пн. ш. 38° сх. д.H G O | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Калінінський район (Донецьк) Донецьк |
| Відкрито | 1929 (вперше згадано:1929) |
| Статус | діючий єврейський цвинтар |
| Склад | All Saints Church (Donetsk)d |
 | |
  Мушкетівський цвинтар Мушкетівський цвинтар (Донецьк) | |
Мушкетівський цвинтар — некрополь у Калінінському районі Донецька по проспекту Полеглих Комунарів.
Мушкетівський цвинтар відкритий 1929 року біля робітничого поселення Мушкетівка. Сюди перенесені більш ранні могили з ліквідованих цвинтарів Сталіно[1]. Під час окупації Донецька шурф шахти 4-4 біс «Калинівка» став місцем страти і братською могилою. З 360 метрів глибини стовбура шахти 305 метрів завалені трупами десятків тисяч чоловік. Після звільнення міста останки поховані на Мушкетівському кладовищі в Меморіальної братській могилі[2].
Нині офіційно цвинтар оголошено закритим для нових поховань. Роблять винятки тільки для підпоховання і раніше зарезервованих ділянок[3]. Цвинтар перебуває у комунальній власності. ТОВ «Ритуальні послуги» орендувало обслуговування кладовища на 49 років[4].
«Мисливці» за металом 2002 року пограбували 76 пам'ятників на цвинтарі, серед яких пам'ятники професора Богославського і поета Летюка[5].
26 червня 2007 року на цвинтарі заклали місце для будівництва поминальної каплиці на честь Всіх святих і Поклонного Хреста. Каплиця і Поклонний Хрест побудують в пам'ять про загиблих воїнів[6].
З відомих донеччан на кладовищі поховані:
- Богославський Володимир Матвійович (1888—1953) — хірург, професор[7]
- Гаркуша Кузьма Дмитрович — майор Радянської Армії, учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу (1943).
- Гінзбург Наум Абрамович — український радянський скульптор.
- Летюк Євген Миколайович (1929—1976) — український поет.
- Довгуля Валентин Миколайович (1962—1986) — лейтенант, командир групи, кавалер ордена Червоного Прапора[8].
- Корнілов Дмитро Володимирович — журналіст[9].
- Байдебура Павло Андрійович — письменник, голова правління Донецької організації спілки письменників України.
На кладовищі знаходиться надгробний пам'ятник роботи Н. А. Гінзбурга, який працівники Музею єврейської спадщини Донбасу вважають першим у Донецьку пам'ятником жертвам Голокосту[10].
До кладовища ходять графікові маршрути пасажирського транспорту Донецька: № 28 АС «Критий ринок — Мушкетівське кладовище — АС Будьонівська», № 74-б «АС Центр — Міськсвітло — Щетиніна». У Фомину неділю за розпорядженням Донецької міської ради вводяться додаткові маршрути пасажирського транспорту Донецька: «АС Критий ринок — Мушкетівське кладовище», «АС Центр — Міськсвітло — Мушкетівське кладовище», «вул. Щетиніна — Заперевальна — Мушкетівське кладовище», «вул. М. Ульянової — Мушкетівське кладовище»[11].
- ↑ Донецкая «Хевра Кадиша» отчитывается. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ Жертвы и герои Холокоста. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ У города «украли» кладбище. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ Кладбище «Мушкетовское» не купили, а арендовали. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ Остановите дуроЛОМа!. Архів оригіналу за 12 травня 2005. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ 26.06.2007. ДОНЕЦК. В память погибших воинов в епархии построят часовню [Архівовано 2022-06-08 у Wayback Machine.], В память о погибших воинах [Архівовано 8 січня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ Твердохлеб А. Ю., Старостин Р. Н. Памятники медицине и медикам в Донецке // Медицина в художественных образах. — 2-е изд. — Донецк : Национальный Союз писателей Украины, журнал «Донбасс», 2003. — 418 с. Архівовано з джерела 14 травня 2009
- ↑ Книга Памяти 186-го ОоСпН. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ Проспект павших Коммунаров. Рыковский азимут. Архів оригіналу за 18 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ Уникальный памятник жертвам Холокоста обнаружен в Донецке. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 31 січня 2011.
- ↑ «Донгорпастранс». Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 31 січня 2011.
